fbpx
Життєві історії
Моя сестра хоче своєму синові подарувати на весілля ключі від квартири, але переписувати на сина Наталя її не збирається, квартира й далі буде оформлена на неї. А все тому, що їй ще до весілля не подобалася невістка, вона з бідної сім’ї. Вся родина незадоволена її вчинком, та у Наталі своя правда, яку вона нікому не розповідає

– Я взагалі не розумію твого вчинку, чесно кажучи. Ось ти даруєш синові на весілля не квартиру, а просто ключі від квартири, я не уявляю як так, це не справедливо, на мою думку, зовсім – каже моєї сестрі Наталі її краща подруга. – Так не чесно якось виходить! Краще тоді взагалі нічого не дарувати дітям, або символічно покласти якихось декілька тисяч гривень в конверт.

У моєї сестри Наталі чоловік і двоє дорослих вже дітей: 26-річний син і дочка, студентка-першокурсниця. Старший син сестри вже давно зустрічається з дівчиною, збирається найближчим часом одружитися. Приготування до весілля йдуть повним ходом, адже хочуть гарно відсвяткувати весілля.

Дуже шикарного торжества не буде, прийдуть тільки найближчі люди: найближчі родичі, батьки та найкращі друзі. Посидять в хорошому кафе, відсвяткують, а на наступний день молоді відправляться у весільну подорож. За кордон вирішили молоді поїхати, путівку купили недорогу.

У подарунок на весілля моя сестра Наталя урочисто планує піднести синові ключі від новенької квартири. Квартира невелика, звичайно, але тим не менш недавно гарно відремонтована і повністю готова до проживання, з новими меблями, хорошою якісною технікою – заїжджай і живи.

На щирий погляд Наталі, подарунок просто шикарний, це мрія будь-якого молодого подружжя, про таке можна тільки мріяти, в реальності таке щастя мало кому дається. Юридично ця квартира, в яку сестра хоче пустити жити свого сина з невісткою, оформлена на саму Наталю, і переоформляти нічого вона зовсім не буде. Це її тверда позиція, і іншого вона й думати не хоче.

Якщо щиро говорити, то майбутня невістка Наталі подобається не дуже. Синові про це вона не говорить – це його життя, йому жити зі своєю дружиною такою, якою вона вже є. Та й конкретних претензій до дівчини начебто немає, крім того, що вона – не столична. Знімає в столиці якусь маленьку кімнату на краю міста, працює десь на якісь скромній посаді, живе з подругою. І з однієї сторони, дорікати в цьому неправильно: була б, як то кажуть, вона людина хороша, а все інше не так вже й важливо.

Але з іншої сторони, Наталі якось трохи не спокійно на душі. Син у неї – наречений завидний: з хорошою освітою, роботою, кар’єрними перспективами. Моя сестра зі своїм чоловіком – люди досить забезпечені: в родині дві машини, кілька квартир.

Син Наталі, звичайно, без заперечень впевнений, що наречена щиро кохає його, і ніякої матеріального підгрунтя в її почуттях до нього немає. А ось сама Наталя, з висоти прожитих своїх довгих років, розуміє, що дівчина робить досить вигідну в її становищі партію, це для неї найкращий в житті варіант, іншого годі й шукати. Хоча стверджує, звичайно, що їй нічого не потрібно – ну ще б вона зараз говорила по-іншому, ага. Це ж треба бути такою собі зовсім нерозумною жінкою. А невістка. здається, не з таких. Як то кажуть, далеко не проста вона жінка.

Загалом, весілля сина Наталя чекає зі змішаними почуттями, потай молячись, щоб її здогадки виявилися безпідставними зовсім, і у сина вийшла б нормальна таки сім’я. Цьому і повинні посприяти ключі від новобудови, які батьки подарують молодим на весіллі, щоб синові трохи легше жилося, щоб не рахував кожну копійку і не сидів без куска хліба.

До слова сказати, дочки Наталі теж піднесе ключі від квартири, коли прийде час.

І та нерухомість, квартира, яку сестра моя збирається доньці піднести в подарунок, теж буде оформлена на Наталю. І тільки так. Ключі від квартир дітям на весіллях вона подарує. Нехай користуються, живуть скільки потрібно буде, приводять туди своїх дружин та чоловіків, дружин чи чоловіків, ремонтують житло на свій смак, змінюють меблі і так далі. Ці квартири купувалися самою Наталею і її чоловіком для дітей. І все дітям і дістанеться, міркує собі Наталя.

Але все це потім, коли їх, батьків, вже не буде. А оформляти квартири у власність на дітей зараз – сестра вважає це нерозумним.

Діти ще молоді, в житті нічого не тямлять, тому можуть і без житла залишитися в разі чого. А мати з батьком прожили багато років, життя побачили, тому самі вирішуватимуть за дітей, щоб всім добре жилося.

Рідні та друзі не розуміють Наталю, говорять їй, що так не можна, це не справедливо. Адже складати гроші у ремонт квартири, яка тобі не належить, ніхто не буде зовсім. І син постійно сперечатиметься зі своєю дружиною, адже ніби, як квартира є, а ніби й немає. Але Наталя на докори не зважає, у неї своя правда.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – cian.

You cannot copy content of this page
facebook