Чому в багатьох випадках буває так, що в сімейному житті жінка сама бере на себе усю відповідальність і усю роботу.
Дружина завжди має дбати про все, навіть до дрібниць: чи є хліб вдома, чи працюють усі лампочки, де яка поличка зламана, який кран тече.
Зазвичай жінка сама звалює на свої плечі багато усього, в більшості випадків тому, адже хоче, щоб все було ідеально.
Звісно чоловік просто відсторонюється від багатьох обов’язків. А навіщо? Й так все добре виходить.
Я ж, коли виходила заміж, то добре знала, що чоловік має теж виконувати великий шмат домашньої роботи, тому ще відразу про це домовилася з Дмитром.
Я пояснила чоловікові, що не розумію такого, коли і діти, і готування, і прибирання – все на дружині. Я теж хочу працювати, добре заробляти, знати собі ціну і будувати кар’єру, тому домашні обов’язки потрібно розділяти між нами двома.
А до чого я все це кажу?
Мені дуже шкода свою рідні сестру Ірину, вона мала нещасливий шлюб, бо ніколи не прислухалася до мене, вона вважала, що я не права зовсім.
Моя рідна сестра Ірина у шлюбі зі своїм чоловіком Михайлом прожила разом аж 30 років.
Мала моя сестра сина, дуже схожого на свого батька.
Іванові вже скоро 30 років буде. Моя рідна сестра, його мама часто просить його одружитися, привести невістку додому, хоче, щоб син мав сім’ю, а вона онуків, адже їй одній вже важко, чоловіки домашню роботу виконувати не хочуть, все на її руках.
Михайло працював у місцевого фермера, але роботи важкої не робив, в шість годин вечора вже повертався додому, то в магазин зайде, то до сусідів посидіти на пару годин, а то й на вечір може затриматися там, у вихідні дні любив то на рибалку до річки сходити, то на базар погомоніти, аби вдома нічого не робити.
Тож Ірині самій доводилося і по господарству працювати, і на городі, і прати, і готувати, а син з чоловіком і не спішили їй допомагати.
Так і минали роки, рік за роком.
А нещодавно Михайло знайшов собі іншу, сказав, що піде жити до неї, з нею він лише щасливий.
Та жінка молодша за мою сестру Ірину, спритна дуже така, має досить таки багато вільного часу.
Як виявилося, в тієї жінки немає ні господарства, ні великого городу, працює вона бухгалтером, весь час сидить в кріслі. Має час на себе, доглядає за собою.
Михайло сказав, що буде розлучатися і крапка, ще й дуже поспішав.
Прийшли вони з моєї сестрою до РАЦСу розлучатися після обіду.
Черга затрималася, а Михайло всіх підганяє, щоб швидше розлучення оформляли, поспішає, нервується.
Іринка моя втомлена дуже, щиро кажучи, вона виглядає старшою за свого чоловіка, це помітно усім, не лише мені.
Жінки довго озиралися, щось між собою там перешіптувалися, а потім запитують йому, чого ж той так спішить чоловік, що усіх підганяє.
А Михайло просто дуже сухо відповів, навіть не задумуючись:
– Так футбол сьогодні буде. Чи ви не знаєте про це? Ще й важлива дуже гра!
Отак в житті часто буває: дружині діти, господарка, прання, готування, а чоловікові – футбол, відпочинок і рибалка на вихідні.
Я рада, що сестра розлучилася, але мені шкода найкращих років її життя. Хіба треба триматися за такого чоловіка?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую