Я чекаю двійню і хотіла, щоб моя сестра стала хресною мамою для моєї дитини, другою кумою я запросила свою подругу. Подруга з радістю погодилася, а сестра відмовилася. Світлана взагалі перестала зі мною спілкуватися. На повідомлення не відповідає, слухавку не бере, а коли я додзвонилася їй з чужого телефону, говорила сухо і коротко.
Раніше ми були дружні, хоча вона набагато старша за мене, різниця у нас майже 12 років. У дитинстві вона із задоволенням спілкувалася зі мною, потім поїхала вчитися в місто і там залишилася. Але все одно часто телефонувала, говорила з мамою, зі мною, ми з нею листувалися в соцмережах.
Я її дуже люблю і пишаюся нею, адже Світлана зробила непогану кар’єру. Три роки тому приїздила до мене на весілля, ми теж відмінно спілкувалися. Сама сестра незаміжня, працює, квартиру сама взяла в кредит, ніби як була щаслива і всім задоволена.
А ігнорувати сестра мене почала після того, як я їй розповіла, що батьки купують мені квартиру в нашому місті. Ми з чоловіком чекаємо двійнят, і мама з татом вирішили зробити ось такий подарунок. Звичайно, ми їм дуже вдячні, зарплати в нашому місті невеликі, чоловік отримує небагато. Правда, ціни на квартири теж у нас значно менші, з великим містом не порівняти. І навіть такі ціни нам з чоловіком не по кишені, якби не батьки, не знаю навіть, коли у нас з’явилося б своє житло, і чи з’явилося б взагалі.
Я думала, сестра за мене порадіє, коли їй розповідала про квартиру, а вона надулася, як миша на крупу. Образилася на всіх – і на мене, і на батьків. Їм теж не дзвонить. Мама переживає, і що з цим всім тепер робити, я не знаю.
Сестра доросла людина, працює, має високу зарплату, платить кредит, не розумію, чого їй ображатися? Ціни на житло в місті не по кишені нашим батькам, це зрозуміло. Вона сама зробила вибір там жити, її ніхто з дому не гнав. Ми з чоловіком під боком у батьків, всі вихідні і свята проводимо з ними. І допомога мені потрібніше, ніж сестрі. Я вже не працюю, і з двійнятами, напевно, не зможу працювати дуже довго. Сестра одна, а у мене буде двоє дітей, повинна ж вона це розуміти?
Чесно кажучи, у мене в голові не вкладається, що гроші можуть бути важливіші, ніж сімейні відносини. І що вона тепер від мене чекає? Я повинна в її картині світу відмовитися від допомоги батьків? Продати свою квартиру і розділити з нею гроші, чи як?
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
