Моя рідна сестра Олена вже цілих 10 років працювала в Італії.
Найбільше вона ділилася зі мною, як їй живеться на чужині.
Люди усі думали, що їй пощастило, сидить за кордоном і щомісяця гарні гроші гребе.
Та лише я одна дуже добре знала ціну тих заробітків, тих сумних ночей і багато років самотності, адже вона була в чужих людей, а на чужині дуже важко, ти там ніколи не будеш своєю, завжди усі на тебе дивляться з висоти.
Олена мовчала, нікому не розповідала про своє життя за кордоном, а коли поверталася додому, приїжджала провідати рідних, гарно усім посміхалася, була чистенько одягнена.
Саме цю картинку і бачили люди, усі думали, що їй солодко живеться в тій Італії і гроші має добрі.
За цей час моя сестра дуже добре допомогла своїм дітям в усьому.
Вона допомогла їм зробити весілля, обом купила по хорошій квартирі, понад усе хотіла допомогти влаштувати своїм дітям гарне життя.
Роки минали швидко, останнім часом Олена приїжджала все рідше, але я добре бачила, що вже того здоров’я, як колись, і натхнення у неї немає.
А сама, після усього, сестра повернулася в Україну, ні з чим.
Вийшло так, що в чому поїхала – в тому й приїхала.
На себе грошей всі ці роки вона не витрачала зовсім.
Сестра розлучена, до поїздки в Італію жила в квартирі чоловіка.
Тому по повернені моя рідна сестра приїхала не до своїх власних дітей, а до батьків.
Але сестра привезла трохи грошей з собою, останнім часом відкладала собі копійку якусь.
І стала Олена вести розмову, щоб ми вже зараз поділили батьківську хату, в своїй частині вона зробить гарний ремонт, добудує велику кімнату.
Я зовсім не розумію Олену.
Тато й мама ще добре виглядають, все самі роблять, справляються гарно в себе в обійсті.
Як це ми зараз при них в доброму здоров’ї маємо хату їхню ділити, як я їм в очі подивлюся?
Та сестра наполягає, каже, що поки гроші є, хоче будуватись, хоче й своє життя влаштувати.
А я так не можу. Не розумію я її, а вона ображається.
Як тут правильно бути, щоб всім добре було і нікого не образити з родини?
Хіба це правильно при батьках їх хату ділити?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати