fbpx
Життєві історії
Моя пoдруга зараз чeкає дuтину, а я закoхалася в її чoловіка

Моя пoдруга зараз чeкає дuтину, а я закoхалася в її чoловіка. Але я не можу розібратися чи я рoзлучниця, чи подруга сама «підсунула» мені свого чоловіка.

Моя подруга Анна познайомилася з хлопцем в іншому місті і там вийшла за нього заміж. Потім вони переїхали до нашого міста, і вона познайомила мене зі своїм Павлом. Джерело

Спочатку все було нормально. Я ніколи не задивляюся на чужих хлопців, тим більше, на чоловіків подруг, тому я не звертала на нього особливої ​​уваги – ну, є і є. Але періодично мені потрібно було дзвонити подрузі, щоб обговорити якісь справи, домовитися на зустріч і т.п. І частенько трубку брав Павло. І, що мене сильно дратувало спочатку, замість того, щоб покликати Анну, починав базікати: жартувати, підколювати, питати про життя.

«Чого йому треба?!» – завжди обурено думала я. Адже не перервеш просто так людину, це ж некультурно. І мені доводилося з ним розмовляти по двадцять-тридцять хвилин.

Одного разу я поскаржилася на цю ситуацію подрузі з питанням: «Чого йому від мене треба?». “Так Так! – вигукнула Анна. – Павло завжди з таким задоволенням спілкується з тобою! Він каже, що ти дуже класна!»

Я здивувалася, спантеличилася, але це ж завжди приємно, коли хтось вважає тебе класною. І відразу ж стає цікаво, а що це за людина? Може, він теж класний? І я вже сама все з більшим і більшим задоволенням стала підтримувати розмови з Павлом.

Читайте також: Oдного дня Оля не з’явuлася на рoботі. Минув тиждень, другий. Олі нe бyло. Ніxто з її односельців нe вiдав, щo з нею. Чеpез рік селoм покoтилася чyтка, що Ольга виїxала за коpдон і там дуже вдaло вийшла зaміж

Масла у вогонь підливала подруга: «Ой, Павло мені так багато про тебе говорить! Він вважає, що ти дуже цікава людина! Він постійно про тебе згадує…»

Ну, як тут встояти, якщо така купа підтверджень, що ти подобаєшся комусь? Тому далі – більше. Коли я приходила до подруги в гості, ми починали базікати удвох з Павлом. І я дійсно бачила, що ми подобаємося один одному. І він, до речі, теж виявився дуже цікавим і привабливим.

Подруга, дивлячись на наші задушевні розмови, мабуть зрозуміла, що щось тут не гаразд і перестала запрошувати мене в гості. Але ми з Павлом вже так здружилися, що нам вже не вистачало один одного. І ми стали спілкуватися далі, зустрічаючись в місті – в кафе, в парку, просто гуляючи по вулиці.

Не зрозумійте неправильно: нічого такого у нас не було. Але могло б бути! І ще може бути! Він чудовий, йому цікаво те ж, що і мені. Ми дуже близькі один одному за духом: він починає фразу, я закінчую і навпаки. І, чесно сказати, я його люблю. І, мені здається, що він мене теж. Але що ж мені робити?

Він чоловік моєї подруги. Те, що відбувається у нас з Павлом – це недобре, неправильно, нечесно по відношенню до неї. І я також не хочу втрачати дружбу з Анною – вона для мене важлива і потрібна. І знову ж таки, ми стільки років знайомі, стільки всякого разом пережили.

Але з іншого боку, не почни Анна розповідати, як я подобаюся її чоловікові, нічого б у нас з ним не закрутилося. Це вона, раз по раз повторюючи, як ми схожі з її Павлом і як ми підходимо один одному, змусила мене перейти кордони, які я до недавнього часу ніколи не порушувала!

Я не знаю, що мені зараз робити. Павло чудовий, класний! Я впевнена, що він моя друга половинка. Але подруга … Чи можу я так вчинити з нею і забрати з родини її коханого чоловіка? Тим більше – і це все ускладнює – вона зараз чeкає дuтину.

Якщо Павло залишиться зі мною, то кінець моїй дружбі з Анною і дитина наpодиться без батька. Якщо ж я рoзлучуся з Павлом, то, я думаю, що дві людини – я і він – будуть нещасливі все життя. І будучи нещасливим, чи зможе Павло дати дитині і своїй дружині те, що вони чекають від нього? Адже може вийти так, що він все життя буде думати, що в усьому винні саме вони і буде зриватися на них? Я просто не знаю, що мені робити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook