Я кілька років тому переїхала в новий район, і, природно, завела собі кілька нових подруг. Майже з усіма ними я познайомилася, коли ми у дворі гуляли з дітьми. Непогані такі дівчата.
Так ось, серед них є Юля. Її відмінна риса в тому, що вона дуже скритна. Ми з дівчатами все одна одній розповіли і про себе, і про своїх чоловіків, а вона постійно мовчить, тому ніхто про неї толком нічого не знає, так лише, що від інших почули краєм вуха. І це вже всіх нас почало трохи діставати.
Чекала вона другу дитину, ніби як, хотіли дівчинку, тому що один хлопчик вже є. На питання кого вони чекають, вона відповідала ухильно, УЗД не показує точно. Ага, звичайно, – ми, її подруги, які вже все і двічі і тричі мами тільки посміхалися, – всім УЗД показує, а їй не показує.
Народила дитину, повідомила, що хлопчик. Коляску купила бордову. Гуляє з малюком, нікому його не показує, сказала тільки, як назвала. Пам’ятаю, дитині було вже кілька місяців, коли одна з наших подруг шепнула мені: «Дивись, яка маленька у дитини ручка висунулася з коляски, напевно, все-таки, це дівчинка. Ми дружно сумнівалися в статі дитини, поки вона не підросла, і приховувати цей факт стало неможливо. Все таки, це був хлопчик.
Посміялися ми тоді над своєю недовірою і підозрами. Але повірте, все це виникло не на порожньому місці. Далі більше. Гуляємо ми з Юлею, був теплий літній вечір. Вона активно цікавиться нашими планами на літній відпочинок. Відповідаю, що ми поки не визначилися, ми ще в роздумах. У відповідь, питаю про її плани. Вона відповідає, що теж поки не визначилися.
На наступний ранок дзвоню їй, щоб знову покликати на прогулянку. – А ми в Туреччині, полетіли вночі, – відповідає вона.
– О. як несподівано, немає слів…
А ось ще одна історія. Ми жили в сусідніх будинках і на місцевих сайтах чи в групах я часто бачила оголошення, подані нею, тому що алгоритм цих інтернет-ресурсів показував мені всі оголошення, подані сусідами. Її шуба, коляска і комбінезон дитини, їхня сімейна машина. Ну як не впізнати знайомі речі?
Вирішила підписатися на її акаунт, ну раптом мені теж щось сподобається з її речей. Інших думок не було. І раптом почалося. Ось вони купили і здають другу квартиру в своєму будинку. Я про це знаю, а вона мовчить, як партизан. Ось вони виставили на продаж свою квартиру. Через деякий час зняли її з продажу, значить продали. Відповідно, значить, що собі вже купили іншу.
Ми продовжуємо спілкуватися, я про це знаю, а вона знову мовчить, жодним словом не обмовиться. Ну і нарешті через пів року: «Знаєш, ми переїхали в нову квартиру!». І я про себе: «Звичайно знаю, вже давно знаю». І вголос: «Круто, як несподівано …».
Якщо Юля так боїться, що я її наврочу чи позаздрю, навіщо взагалі зі мною спілкується? У вас є такі подруги? Мені страшенно неприємно стало з нею спілкуватися, потихеньку починаю від неї віддалятися. Я ж до неї завжди з відкритою душею, але якщо вона не хоче відкриватися, то краще таку дружбу припинити.
Фото ілюстративне – delfi.
