Вже десь майже 7 років, як син Надії Іванівни одружився та живе зі своєї дружиною в своєї рідної матері.
Надія Іванівна навіть ніколи не уявляла собі, що в неї буде така старість: не зважаючи на те, що в неї власна велика трикімнатна квартира, жінка живе в зовсім найменшій кімнаті, вона схожа на якусь невеличку сіру та темну комору, лише з маленьким вікном, квартира досить таки стара, тому колись було таке планування.
В двох її більших кімнатах цієї квартири живе син з дружиною і двома своїми дітьми.
Мама згодом стала скаржитися, що їй місця мало, адже в її кімнаті навіть стіл не можна нормальний поставити.
Тоді її син Дмитро сказав, що може орендувати для неї квартиру окрему, але вже не в столиці, бо тут дорого, а десь подалі від них.
Надія Іванівна, звісно, зовсім не хоче йти на орендовану квартиру, ображається на свого сина, а він вважає, що має повне право проживати в цій квартирі також.
Справа в тому, що у Надії Іванівни ще є рідна дочка, вона рано вийшла заміж, поїхала жити до чоловіка.
Квартира ця належала їм трьом у рівних частинах: мамі, синові і доньці.
Дмитро якраз тоді привів дружину жити разом з мамою.
Домовилися, що житимуть поки разом, а молоде подружжя відкладатиме гроші на своє житло.
А через якийсь час прийшла сестра, вони з чоловіком взяли кредит і тепер немає грошей, щоб його віддавати, перспективи зовсім невтішні, адже донька роботи не може знайти, а в зятя дуже зменшили зарплату.
Донька стала просити свою маму, щоб та продала квартиру і віддала їй її частку.
Усі були проти, але сестра наполягала. Тоді Дмитро з дружиною віддали всі накопичені гроші на свою квартиру сестрі, і вона відписала свою частку на брата.
Дмитро з дружиною зробили скрізь ремонт за свої гроші, у маминій кімнаті теж. Тепер у них вже двоє дітей.
І, якщо невістка Надії Іванівни, Тетяна, спочатку вела себе тихо, то зараз, зрозумівши, що дві треті квартири належать їй з чоловіком, стала відчувати себе впевненіше. відчула себе повноправною господинею вдома.
І, одного разу, сказала своїй свекрусі, що, якщо їй щось не подобається в них, то вони орендують їй окрему квартиру і вона житиме окремо від них.
Для Надії Іванівни це було великою несподіванкою, адже, як би там не було, а вона пристаралася цю квартиру за життя. А діти якось так швидко все переграли на свій лад, що мати й не помітила, як це все склалося.
Невістка вважає, що матері чоловіка немає чого ображатися, адже все, виходить, справедливо.
Вона своїх грошей зараз не витрачає взагалі, усю свою пенсію зберігає на карточці.
Вони з чоловіком і продукти купують, готує і прибирає теж невістка: мама за всі роки навіть машинку пральну не навчилася вмикати, тому дружині сина ще й її одяг прати доводиться після своєї свекрухи.
Невістка вважає, що нехай ще подякує свекруха за те, що не з рідною донькою живе, яка, судячи з усього, взагалі відвернулася від мами.
Як тут бути і кого шкодувати, адже квартира таки матері?
Фото ілюстративне.
