Все життя, скільки моя подруга Валентина себе пам’ятає, їй постійно ставили в приклад її двоюрідну сестру – Тетяну.
Уся родина нею захоплювалася за найменшої нагоди: дівчинка народилася справжньою красунею, цікавою та допитливою.
Натомість Валентина, на відміну від своєї сестри, була скромною дитино, не любила спілкуватися і завжди мала свою власну думку та говорила, що думає.
Тетяна була на декілька років старшою за Валентину, тому всі найбільше раділи її успіхам.
Вона перша пішла в школу, тому коли Тетяна вивчила всі букви, то ніхто тому не радів, адже, мовляв, Тетяна давно вміє читати, а тут – всього букви вивчила деякі.
Коли Валентина вивчила ноти в музичній школі і стала вчитися грати на скрипці, їй вечорами ніхто не аплодував, адже Тетяна давно вміє грати на фортепіано і в неї це набагато краще виходить ніж в молодшої сестри.
Загалом вся увага родини та слава діставалися старшій двоюрідній сестрі Тетяні.
Коли Валентина виходила заміж, дідусь з бабусею, батьки їх мам, віддали всі заощадження, щоб зробити їй гарне весілля і улюблена внучка одягла найкращу весільну сукню.
Валентині навіть тоді говорили, мовляв, подивися якого заможного, розумного і красивого чоловіка обрала Тетяна, бери з неї приклад, вона молодець.
Тому, як тільки Валентина пішла вчитися і поїхала з дому, у неї наче розправилися крила, життя стало легким і вона зрозуміла, що нікому нічого не винна.
Їй ніхто не ставив в приклад сестру, ніхто не говорив, яка вона красуня та розумниця і Валентина має брати з неї приклад.
Моя подруга дуже гарно навчалася, вона завжди прагнула кращого в житті.
Вона згодом знайшла хорошу роботу, відкрила свою фірму. Хоча і довелося взяти чималий кредит, але її справи відразу пішли вгору.
Тепер вона справжня пані, має свій автомобіль, свою власну квартиру.
А в березні Валентина виїхала в Австрію, звісно, тимчасово.
Подруга зараз працює онлайн, офіс її в Україні, влаштувалася за кордоном наче й не погано, але планує навесні повертатися.
Та родичі й досі їй телефонують, кажуть, що в неї немає совісті, адже вона дуже багата, а не хоче допомогти своїй сестрі.
Нещодавно Тетяна розлучилася зі своїм чоловіком, вона повернулася жити до батьків з двома дітьми.
Чоловік знайшов собі іншу.
Так, як він добре заробляв, Тетяна за ці роки жодного дня не працювала.
Зараз сидить з дітьми у батьків.
Тітка з дядьком повністю їх забезпечують, але чомусь винною роблять Валентину, адже кажуть, що вона гарно живе, дітей немає, могла б і сестру з собою взяти за кордон і допомогти їй влаштуватися, але вона не хоче Тетяні допомагати, а просто від родини відвернулася зовсім.
Та за ці роки моя подруга зрозуміла, що має думати лише про себе, адже родина відвернулася від неї дано.
Доля сестри її не цікавить тепер, вона сама готується до весілля.
Валентина впевнена, що нічого Тетяні вона не винна, адже коли сестра жила багато, жодного разу не згадала про неї.
От тільки чи правильно робить Валентина, що за кордон не забрала сестру з малими дітьми?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі