fbpx
Життєві історії
Моя подруга пізно вийшла заміж, попала в невістки у дуже багату родину, довго не мала дітей. А потім дізналася, що на другому місяці вже. Олеся мені скаржиться постійно на свекрів, я шкодую її. А сама думаю, як же я заздрю тобі, Леська, якби ти знала

Знаю я одну історію з життя, ви не думайте, ця історія не вигадка. Це життя моєї кращої подруги, яка ділиться зі мною усім, бо більше немає з ким. А я їй так заздрю, щиро зізнаюся вам, хоча мені соромно за це, але нічого вдіяти не можу.

Я слухаю, як подруга скаржиться на своє життя, підтримую її, але вона навіть не підозрює, як би мені хотілося жити так, як вона.

Цю історію я спостерігаю багато років. Хочеться поділитися з кимось, адже маю двояку думку щодо всього.

Справа в тому, що я, особисто, ніколи не люблю втручатися в чуже сімейне життя і робити висновки зі стосунків в чужій сім’ї, але таке в житті трапляється рідко.

Є у мене дуже хороша подруга, яку я знаю багато років, назвемо її Олесею, зі зрозумілих міркувань.

Так от, Олеся дуже пізно вийшла заміж. Чоловік Олесі, Данило, назвемо його так – єдиний син досить таки заможних, дуже інтелігентних батьків.

Він у них теж свого часу був пізньою дитиною, улюблений син, якому вони готові віддати все і зробити для нього все.

Після весілля Данила і Олесі вони стали жити в квартирі батьків чоловіка разом з ними.

Олеся з чоловіком довго не мали дітей, довелося відвідати багатьох фахівців, грошей вони не шкодували зовсім, адже грошей у них дуже багато, але це не дало свого результату.

А два роки тому, коли вже всі надії скінчилися і молоде подружжя змирилося з усім, сімейна пара купила дорогі путівки на відпочинок за кордоном.

І, несподівано для всіх, Олеся зрозуміла, що чекає дитину. Путівки вже були оплачені і молода сім’я не відмовилася від відпочинку, а поїхали туди щасливі, окрилені такою радісною новиною.

Ще з перших днів їхнього заміжжя батьки Данила ставилися до Олесі, як до рідної улюбленої доньки: вдома їжу готувала свекруха, вона й прибирала, прала, витирала пил.

І вся справа полягала навіть не в тому, що Олеся не хотіла нічого робити, а в тому, що свекруха постійно просила її, коли невістка поверталася з роботи, щоб вона відпочила.

Мама чоловіка говорила, що зробить все сама, адже вона на пенсії, має багато часу і всю себе може присвятити дітям.

Коли Олеся відмовляла у якісь допомозі своїй свекрусі, вона наче ображалася, хоча намагалася не показувати цього. Навіть свекор постійно говорив, мовляв, чому Олеся не каже, що вона хоче їсти, дружина моя їй з радістю приготує.

А моя подруга часто їла ті мамині смаколики, щоб не ображати, адже снідати, обідати і вечеряти вони мали разом, така у них традиція, так вони живуть вже багато років.

Олеся вже й 10 кілограм додала відтоді, як одружилася, не була вже схожа на себе колишню, струнку та тендітну.

Я знаю про її життя не з чужих розповідей, а з власних спостережень, адже вони часто запрошують мене на сімейні свята.

А коли Олеся народила довгоочікуване для всіх дитятко, то свекри й взагалі спати навіть перестали, все біля дитини крутилися. Вони, за їх словами, вже обізнані, знають краще, що потрібно дитині, з рук свого онука не спускають, він ще й так схожий на їх сина.

І одного дня моя подруга сказала чоловікові, що більше так жити не хоче. вона знає, що його батьки добрі люди і турботливі, але занадто вже, вона сама мама, сама хоче виховувати свою дитину, готувати і прибирати в своєму домі, насолоджуватися таким солодким і довгоочікуваним материнством.

І вони взяли велику квартиру в оренду в центрі столиці, адже чоловік заробляє дуже добре, в них ніколи не було проблем з фінансами, навіть питання не стояло з цим.

Я тепер частіше заходжу до Олесі в гості, вона щаслива, щось там смаже, пече, прибирає, гуляє з дитям, я радію за неї.

А нещодавно, випадково, зустріла її свекрів. Вони засмучені і не розуміють, що робили не так. Вони хотіли лише допомогти своїм дітям, завжди бути поряд з ними.

Вони й далі стоять на своєму, якщо Олесі щось не подобалося, потрібно було це сказати їм, а вона з їхнім сином просто вирішила залишити батьків.

Я слухала і навіть не знала, шо сказати. Я трохи заздрила подрузі, адже свекруха до мене так добре ніколи не ставилася, ми наче чужі люди з нею, а то й гірше. А тут таке хороше ставлення, та подругу воно втомило. А з іншої сторони я розуміла свою подружку, вона теж хоче бути господинею свого життя.

Я не зовсім розумію свою подругу. Хіба вона правильно зі свекрами вчинила і відповіла на їх доброту?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page