Моїй подрузі Наталі зараз трохи більше за шістдесят, її єдиній доньці Мар’яні – зараз 35 років.
Я у Наталі запитую якось – слухай, виплата якась додаткова прийшла мені за минулий місяць, разом з пенсією, невелика це сума, правда, але все ж таки, тобі теж якесь нарахування прийшло в цьому ж місяці?
А вона так байдуже подивилася в мою сторону – я за цими невеличкими виплатами, каже, навіть і не стежу ніколи, для мене це якісь копійки.
Подруга пояснила, що такі виплати в її життя нічого особливо не змінять, то суцільні дрібниці якісь.
Пенсія її давно накопичується на її окремому рахунку, а вона взагалі не знає, що там і скільки.
Подруга дала зрозуміти, що вона не заглядає туди роками.
Зараз рідна дочка забезпечує її одна від і до.
Це ж треба таке щастя мати!
Мар’яна вже давно працює в великій юридичній компанії і, судячи з того, як зараз складається в них життя, отримує чималу зарплату, як на сьогоднішній день в Україні.
У Мар’яни є зараз своя невелика окрема квартира, новенький автомобіль, недешевий одяг вона купує останнім часом і взуття, а про те, як вона харчується, і говорити немає чого.
Мати виховувала свою єдину доньку Мар’яну одна, виростила, дала хорошу освіту – і тепер молода жінка цінний та висококваліфікований фахівець у своїй справі, її на хороші фірми беруть відразу, для неї легко знайти хорошу роботу, як тільки побачать, який вона незамінний фахівець.
Роботу свою донька моєї подруги Наталі обожнює, займається нею натхненно.
Повернутися зі своєї роботи за північ для неї – звичайна справа, вона не піде з роботи, поки не закінчить сумлінно свої справи.
Вона постійно говорить, що за таку хорошу зарплату вона готова натхненно працювати хоч цілодобово.
Тільки ось ні дітей, ні чоловіка немає і не було в Мар’яни. Особисте життя, на жаль, у неї не склалося зовсім.
Я у своєї подруги Наталі якось запитую – ну хоч збирається твоя Мар’яночка заміж виходити?
А вона мені якось так спокійно відповідає на те – ні, каже, у неї нікого не має, їй цього не потрібно.
Вона і так щаслива, живе добре і так.
І дітей вона теж, мовляв, не хоче, з дітьми зараз одні турботи лише у наш час, як не одне то інше.
Живе одна, вільна та щаслива, ні перед ким не звітує, робить, що хоче, куди захотіла – туди поїхала, що захотіла – купила, сама собі вільна людина.
Матері своїй допомагає необмежено, ні з ким не погоджує нічого, загалом життя добре у неї.
Матір свою Мар’яна дійсно забезпечує від і до.
Нещодавно донька Наталі гарно відремонтувала їй квартиру, відразу купила туди нові меблі недешеві, хорошу сучасну техніку.
Систематично купує своїй матері дорогі та якісні продукти, возить її по платним фахівцям, а не в звичайну поліклініку, одягає-взуває, платить жінці, яка приходить раз на тиждень робити прибирання в квартирі, і просто дає гроші мамі своїй для хорошого життя.
Минулої зими була Наталя якось в стаціонарі довго, в приватній клініці, хоча там нічого такого не було, цілком можна було почекати.
Я Наталі постійно про це говорила.
Навіщо ви, кажу, такі гроші даремно витрачаєте, пошкодуй свою доньку.
Але мене, звичайно, ніхто і слухати не став.
Окрему палату для своєї матері з телевізором дочка оплатила, все по вищому класу.
А через пару місяців ще і в дуже хороший та дорогий санаторій матір відправила, щоб вона відпочила, відновилася, он як виходить.
Подруга моя Наталя, щиро кажучи, живе як сир в маслі останні роки, в красі та цілковитому достатку, варто тільки виникнути найменшій проблемі – дочка тут же дістає гаманець і все вирішує за свою маму, чого б це не вартувало їй.
Тільки я їй не заздрю!
Недобре це якось виходить, адже Мар’яна – молода жінка не живе своїм життям, а тільки те й робить, що бігає навколо своєї мами, все робить для неї, як для дитини малої, хоча вона вже й не така стара.
То в поліклініку її везе, то в магазин, то черговий якийсь ремонт в маминій квартирі робить.
Наталя сприймає це, як належне і нічого поганого не бачить в цьому та й не хвилюється, що донька незаміжня і немає сім’ю, мовляв їм і вдвох добре, а так доньці ще доведеться чоловіка забезпечувати самій.
Наталя постійно усім стверджує, що нічого не просить у дочки – Мар’яна сама проявляє в усьому ініціативу. Оплачує, замовляє, домовляється, везе.
Але Наталя сама ж і не відмовляється ні від чого! А могла б.
Я такого не розумію, от чесно.
Нехай би донька жила своїм життям!
Добре заробляє Мар’яна – ну і добре, от і витрачала б на себе.
Зайвих грошей не буває, а тим паче зараз, у такий непростий для всіх час і проблеми в країні.
Я вважаю, що моя подруга сіла на шию до дочки і спокійно собі так живе, навіть ні про що не думає зовсім.
Мені, щиро кажучи, по-людськи шкода Мар’яну, так і залишиться одна.
А хто про неї подбає на старості років, коли вона вже не зможе заробляти сама так багато грошей?
У мене самої є донька, однолітка Мар’яні, вже давно заміж вийшла, минулого року порадувала її маленькою гарненькою внучкою.
Тому Мар’яну мені шкода щиро по-людськи, бо мати, виходить, її не пошкодує, адже думає тільки про себе.
Чим тут зарадити? Як пояснити подрузі, що вона не права і втрачає золотий вік її донька через матір свою?
Фото ілюстративне.