fbpx
Життєві історії
Моя невістка всім людям розповідає, що я погана свекруха і нічого їм не допомагаю. Так, я зі своїм онуком не сиділа жодного дня, але коли дитина заходить в мою кімнату і просить книжечку почитати, я ж не скажу, щоб він вийшов, а беру і читаю. Добре, що книжечки коротенькі, пару речень прочитала та й він пішов собі. Але я не найгірша свекруха, таку, як я ще пошукати потрібно

– Зараз я зовсім не розумію, чому вона скаржиться постійно? – говорили жінки, коли я їхала в маршрутці, вони обговорювали якусь свою родичку. – У неї одна дитина півтора року. Вона не працює зовсім вже давно, сидить удома, чоловік її забезпечує. Де вона перепрацювала, чим вона зайнята постійно і в чому їй потрібно допомагати? Мені свого часу з двома дітьми-погодками ніхто не допомагав. Я справлялася сама! І не ображалася, і не жалілася ні на кого.

– Зачекай трішки, ти ж якось нам говорила, що ви зі свекрухою жили аж до того часу, як діти пішли в школу. Або я щось плутаю?

– Ну і що? Так, жили зі свекрухою, але вона мені не допомагала ні в чому абсолютно, ніколи і нічим. Відразу заявила, що наші діти – це тільки наші проблеми та наш клопіт. Жила своїм життям. З онуками не залишалося, на нашу сім’ю не готувала їсти, а вже з приводу прибирання так і взагалі все на мені було, лише я одна цим і займалася.

Молоді жінки потім встали зі своїх місць і, поспішаючи, пішли до виходу.

Маршрутка зупинилася і вони разом вийшли, продовжуючи своє обговорення на вулиці.

– Ось, напевно, і моя невістка так всім каже про мене – “мені з дитиною ніхто не допомагає, я все сама роблю, свекруха не береться ні за що зовсім”! – з сумною посмішкою сказала я своїй подрузі, після того як почула цю розмову.

– А що, це не так насправді, ти у всьому своїм дітям постійно допомагаєш?

– Олю, ну а як не допомагати, коли ми живемо разом з ними в одному домі? Так, я теж їм постійно кажу, що дитина ваша, ростіть і виховуйте самі. Такого, щоб вони пішли гуляти надовго, а я залишилася в няньках сама, за півтора року поки не було. Але якщо онук біжить до мене в мою кімнату, я ж його не вижену звідти, правда? Несе мені книжку, просить почитати – звичайно, беру і читаю, благо, книжки поки маленькі, по два слова на сторінці. Але коли моїй невістці, треба в душ, в туалет сходити, суміш розвести, макарони відлити, а дитина кричить – вона просить доглянути пару хвилин, ну як відмовити мені, це ж недобре буде зовсім. Перед Новим роком вона погано себе почувала, лежала тиждень в ліжко, я взагалі сиділа з дитиною, поки син на роботі.

– Ну, це форс-мажор, таке у всіх може статися.

– Так, але з дитиною маленькою дуже часто якийсь форс-мажор буває. Те соплі, то зуби, то вуха. Дитина ніч не спить, плаче – тут вже доводиться всім підключатися, бо дуже шкода малятка. Хтось на руках качає, хтось обтирання готує, хтось сиропчик розводить. Неможливо це, жити разом і ніяк не брати участь в життя та вихованні маленької дитини. Це тільки тоді, коли відносини повністю зіпсовані, що люди не спілкуються зовсім між собою. Але й тут дитя не винне в цьому.

– Так, засмутила ти мене. Я якось бабусею ставати ще не планувала найближчим часом, та ось дочка обрадувала – чекають поповнення теж вони скоро. Я їм сказала, звичайно, щоб на мене особливо не розраховували. Вирішили народжувати – нехай ростять самі і виховують дитину. Що я працюю теж, мені гроші потрібні, водитися не зможу з дитиною малою, справ і своїх вистачає.

– Так, Олю, ну ти, звичайно, їх попереджай, правильно, нехай розраховують на себе і не сподіваються особливо, що ти будеш допомагати їм на кожному кроці. Але сама готуйся до того, що так чи інакше доведеться брати участь у всьому, поки разом живете. Бути на підхваті, безкоштовною нянею. По-іншому не вийде.

Виходить, що якщо бабуся живе зі своїми дітьми під одним дахом, то має бути безкоштовною нянею і до останнього допомагати своїм дітям навіть на старості років?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – realty.cn.

You cannot copy content of this page
facebook