fbpx
Життєві історії
Моя невістка не любить чистоту. Вчора ввечері вона готувала собі на плиті пельмені. І пішла в кімнату. Я чую – вода тікає, всю плиту пельменним жиром залило. А сьогодні зранку дивлюся – вся плита в цих засохлих слідах. В мене таке враження, що прибирати її взагалі не вчили. Я сьогодні плиту відтерти півгодини не могла, на роботу через це запізнилася

Син вирішив одружитися і привів невістку додому, мовляв, це тимчасово, поки вони щось придумають. А що вони можуть зараз придумати – обоє молоді спеціалісти, зарплата у них невисока, то ж я пустила їх до себе пожити. Квартира у мене трикімнатна, то ж всім місця вистачить.

І все б нічого, якби моя невістка не була такою поганою господинею, точніше – ніякою. В мене таке враження, що прибирати її взагалі не вчили. Я сьогодні плиту відтерти півгодини не могла, на роботу через це запізнилася.

Не знаю, як її батьки виховували, що така бруднуля у сина тепер дружина. Адже я з дитинства Сергія до чистоти привчала – всі брючки випрасувані завжди, сорочечки чисті – накрохмалені. Так щоб він хоч раз в брудному взутті додому прийшов – ніколи такого не було. Якщо і брудно на вулиці – почистить, як може.

Ще жодного разу не відкрив двері, поки ганчіркою не витре взуття начисто. І як така неакуратна дівчина могла так моєму хлопчикові сподобатися –  голову може тиждень не мити – з брудним волоссям ходить. І на роботу так ходить, навіть соромно за неї. Я їй сказала, раз пускаю жити до себе – ось вам з Сергієм кімната ваша, ванна туалет, кухня – коли треба користуйся, не соромся, в будь-який час. Вже помити то голову – так я готова почекати – в чергу не лізти, якщо їй треба.

Якщо на кухні готує – стежити теж доводиться. Вчора ввечері готувала вона пельмені собі на плиті. І пішла в кімнату. Я чую – вода тікає. Всю плиту пельменним жиром залило.

Заходжу до неї в кімнату – а вона там, в навушниках, музику слухає. Кажу: «Ларисо, ти піди на кухню, у тебе там вода збігає, так не можна, коли готуєш, треба акуратно все робити».

Вона хмикнула і на кухню пішла. Думаю, зараз все прибере. А сьогодні зранку дивлюся – вся плита в цих засохлих слідах. Я з кухні виходжу, а вона як раз прокинулася – в туалет побігла. Кажу їй ніби жартома: «Ну Ларисо, що ж ти така бруднуля, плита вчора як була брудна, так і залишилася».

Вона мабуть образилася, каже: «Я не бруднуля, просто мити не стала, тому що ви все одно її потім помиєте по-своєму. Навіщо зайвий раз мені прибирати».

Я відразу хотіла їй щось сказати, але промовчала. Хоча і хотіла відчитати, що в кімнаті у них бардак, пил не витирають зовсім. І це мені вже відверто набридло.

Але я терплю до пори до часу. Буду вчити, якщо батьки її не привчили до чистоти. А не зрозуміють з сином – скажу, не подобаються мої правила, знімайте квартиру і живіть там, як хочете. От, чесне слово, я вже на межі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook