З Тетяною ми дружили з дитинства, і я була впевнена в ній, як в собі. Ми завжди підтримували одна одну у всіх життєвих ситуаціях.
Тому, я б ніколи не могла повірити, що між нами може статися така безглузда неприємність.
В червні у Тетяни був день народження, і вона запросила мене на свій ювілей.
Ми обоє сімейні люди, у мене вже є двоє діток. Тетяна з чоловіком поки дітей не мають.
Зібравши своїх двох малюків – сина Андрійка та доньку Настю, я пішла на свято до Тетяни.
Знаю, що в таких випадках дітей краще залишати вдома, але мені просто не було з ким їх залишити. Тому у мене був вибір: або не йти на день народження взагалі, або йти з дітьми.
І я вирішила, що піду з дітьми.
Я була впевнена, що вона буде рада бачити моїх дітей, адже раніше вона завжди виявляла інтерес до них і навіть допомагала мені у вихованні.
Коли я прибула на місце, весь будинок був прикрашений повітряними кульками та посмішками гостей, відчувалася святкова атмосфера.
Я вручила подрузі подарунок (до речі, дуже дорогий фен для волосся, який вона давно хотіла), але замість радості, в очах подруги я побачила невдоволення.
Зіпсувався настрій у іменинниці тоді, коли вона побачила, що я прийшла з дітьми.
Минуло кілька хвилин, і я помітила, що Тетяна почала уникати мене та дітей. Вона проводила час з іншими гостями, не зважаючи на нас.
Я вирішила поговорити з нею та з’ясувати, що відбувається. Я підійшла до неї і спитала, якщо щось не так.
Тетяна, незважаючи на нашу багаторічну дружбу, різко висловила своє невдоволення та гнів. Вона сказала, що не розуміє, чому я привела своїх дітей на день народження.
Вона вважала, що свято буде організоване лише для дорослих і чекала, що я прийду сама.
Я була приголомшена її реакцією. Адже діти – це частина мого життя, до того ж, я просто не мала їх з ким залишити.
– Думаю, тобі краще піти, – приголомшила мене подруга.
З сумом та жалем у серці, я зібрала своїх дітей та залишила свято. Мені було боляче усвідомлювати, що наша багаторічна дружба нічого не означає для Тетяни.
Та й я навіть не встигла пригоститися нічим, а на столі було багато всього смачненького!
Спочатку я дуже сильно образилася на подругу, бо вважаю, що вона просто не мала права так зі мною вчинити. Але потім я заспокоїлася, і написала їй повідомлення.
Я висловила свої почуття і пояснила, як мені було прикро, що вона відкинула мене та моїх дітей. Я також запропонувала їй зустрітися, щоб обговорити все, що сталося.
Майже відразу я отримала відповідь від Тетяни. Вона вибачилася за свою реакцію і визнала, що була надто емоційна та несправедлива щодо мене.
Вона пояснила, що хвилювалася і побоювалася, що діти можуть створити хаос, і це принесе певний дискомфорт іншим її гостям.
Проте, вона зрозуміла, що була несправедлива до нас і жаліла, що вона поставила нас таку ситуацію.
Ми з Тетяною зустрілися наступного дня і в довгій розмові обговорили всі наші розбіжності та непорозуміння.
Ми зрозуміли, що дружба може бути випробувана різними ситуаціями, але важливо спілкуватися та шукати компроміси, щоб зберегти її.
Тепер наша дружба стала сильнішою та ціннішою для нас обох. Ми обидві усвідомили, що в якійсь мірі були не праві. Хоча, чесно кажучи, неприємний осад, що залишився, не так просто змити з душі.
А яка Ваша думка щодо цієї ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
