Нещодавно я купила собі квартиру, однокімнатну, правда, але в наш час і це подвиг. Мама і молодша сестра дуже раділи за мене. Мені завжди здавалося, що у нас з матір’ю чудові стосунки і ніколи нічого не зможе їх порушити. Нас з сестрою мама любила однаково, приділяла достатньо часу як мені, так і моїй молодшій сестрі.
І хто б міг подумати, що саме моя сестра стане причиною того, чому я назавжди зіпсую стосунки зі своєю матір’ю. Мені досі важко пробачити її, хоча я розумію, що вона навіть близько не бажала мені нічого поганого.
А все сталося не так давно і через заповіт. Моя мати вирішила, що тепер все своє майно потрібно переписати на мою молодшу сестру, а мене залишити ні з чим. Мотивувала вона це тим, що я вже доросла і у мене все є. І це дійсно так, я здатна себе забезпечити на відміну від неї. Проте, мене все одно образив той факт, що вона вирішила мене обділити. Невже вона дійсно думає, що я залишу свою рідну сестру в стороні і заберу собі все, якщо у тієї не буде грошей?
Я б ніколи не поступила таким чином з членом своєї сім’ї, тому що рідні люди для мене є найважливішими. Після моєї знахідки ми серйозно поговорили з нею і обговорили те, що будемо робити далі. Вона в підсумку прийняла свої помилки і вирішила все-таки повернути старий заповіт, в якому фігуруємо ми обидві. Однак це не виправить того факту, що вона зробила до цього. Я досі не можу забути її вчинок і тримаю на неї образу.
Багато моїх подруг говорять, що мені потрібно відпустити ситуацію, адже весь час ображатися на рідну матір не будеш. І це дійсно так, але зробити, як завжди, найважче. Так, вона повернула мене в заповіт, але вона ж мене виключила. Адже їй здалося, що-небудь я не гідна, або я точно не почну ділитися зі своєю молодшою сестрою. Адже мені прикро не самі гроші і то майно, що перейде нам від неї, скільки ставлення до мене.
Невже я дійсно виглядаю і є в очах людей такою, хто готовий зробити погане для своєї сім’ї. Мені здається це просто несправедливим, особливо якщо враховувати той факт, що я до цього дня продовжую допомагати своїй сім’ї. Цього, як мені здається, цілком достатньо для того, щоб мене приймали такою, яка є.
Якщо ж говорити про думку моєї молодшої сестри, то вона була здивована не менше, ніж я. Однак вона відразу сказала, що в разі чого перепише половину на мене. Адже вона розуміє, що поступили зі мною вкрай несправедливо і хоч як-небудь, але заглушати провину потрібно. Загалом, сподіваюся що незабаром я зможу остаточно пробачити свою матір і те, що вона вирішила з нами зробити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
