За майже 13 років свого шлюбу я не раз задумувалася над тим, що ми з чоловіком занадто різні і що може нам краще розлучитися, поки ми ще молоді. Але зараз мені треба прийняти рішення, що робити. Мені 33 роки, чоловікові моєму 35, у нас є син-першокласник.
Одружилися ми ще студентами, Максим якраз закінчував університет, а я ще вчилася, починали ми своє життя з студентського гуртожитку в столиці, але тоді ми були щасливі і закохані, тому ніякі труднощі нас не лякали.
Потім ми повернулися в своє рідне місто на Тернопільщині і стали жити спочатку у батьків Максима. Вони люди заможні, а мій чоловік у них єдиний син. Та наше сімейне життя у будинку свекрів зовсім не клеїлося, мама мого чоловіка виявилася дуже владною жінкою, і все мало бути так, як сказала вона, а її син взагалі був недоторканою особою, щоб між нами не сталося, вона завжди ставала на сторону Максима.
Я з не такої багатої родини, мої батьки по суті мені нічого не дали, тому я сама вирішила робити свою справу, я дуже любила квіти, і вирішила відкрити свій магазин. Чоловік був проти, казав, що в мене нічого не вийде, тому я змушена була взяти великий кредит на розвиток бізнесу.
Всупереч прогнозам чоловіка і його батьків в мене все вийшло, і зараз я власниця одного з найкращих квіткових магазинів в нашому місті. До війни я заробляла дуже навіть непогано, встигла купити квартиру, в яку ми нарешті переїхали від свекрів.
Але в лютому місяці я з сином покинула Україну і переїхала в Чехію до родичів, а чоловік залишився вдома керувати господарством і бізнесом.
Моя мама зателефонувала мені на початку літа і не вдаючись в подробиці попередила, що якщо я не повернуся, то можу втратити і чоловіка і бізнес.
Я приїхала додому і через свої канали дізналася, що мій чоловік закрутив роман з продавщицею з мого магазину, але оскільки перевірити інформацію у мене немає можливості, то я поки мовчу і спостерігаю. Максим і справді змінився, ми стали чужими один одному, постійно сваpимося.
Не знаю, як це пояснити, але я не хочу з ним жити, я хочу розлучення. Єдине, що мене стримує, це наш син, який цього року пішов в перший клас і який дуже любить свого тата. Що мені робити, я просто не знаю. Мама радить не гарячкувати, переконує, що такі моменти бувають в кожного, але я внутрішньо відчуваю, що нічого уже не склеїш, а так, поки ми ще молоді, ми б могли влаштувати своє життя з іншими людьми і стати щасливими.
До того ж, квартира, яка придбана у шлюбі, і бізнес, в разі розлучення треба буде ділити з чоловіком, а він ні в квартиру, ні в магазин не вклав жодної гривні, все купила я за свої гроші. Якось так. Тому не знаю, що мені робити, зробити вибір в моїй ситуації виявилося не такою вже простою справою.
Хочеться почути думку і пораду інших людей, можливо, хтось переживав таку ж ситуацію як у мене зараз.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
