fbpx
Життєві історії
Моя мама занедужала і частину господарства їй довелося продати. Свиней, гусей, курей, корову вона вже не тримає, город теж не обробляє, має лише якісь грядочки біля хати, на яких вирощує продукти для себе. Тому поставки продуктів для нас і мами чоловіка припинилися. І якщо ми з розумінням до цього поставилися, то свекрусі це дуже не сподобалося

Я родом з села, і це було першою причиною, чому я не подобалася свекрусі. Без житла, без приданого, без зв’язків, до того ж старша за її сина. Той один рік різниці дуже муляв маму чоловіка, але потім вона з часом якось з цим змирилася. Навіть віддала нам свою однокімнатну квартиру, яку вона колись отримала в спадок від тітки.

Ми почали жити, мої батьки, відчуваючи провину за те, що нічого мені не дали, справно щотижня привозили домашні продукти – і нам, і свекрусі. Кілька років і ми, і мама чоловіка практично нічого не купували – яйця, м’ясо, сметану, молоко, овочі, фрукти, все привозили мої батьки. Був період, що свекруха навіть подружилася з моєю мамою і часто їздила до нас в село на відпочинок.

Я теж, як могла, намагалася сподобатися свекрусі і в певний час у нас таки з’явилися теплі, дружні відносини, які тривали кілька років. Навіть бувало люди думали, що вона – моя мама, так ми мирно і лагідно співіснували. Коли у мене народилася дитина, свекруха приходила до нас майже щодня, сиділа з онуком, ходила гуляти з коляскою, чим дуже мене виручала.

А потім занедужала моя мама і частину господарства довелося продати. Свиней, гусей, курей, корову вона вже не тримає, город теж не обробляє, має лише якісь грядочки біля хати, на яких вирощує продукти для себе. Тому поставки продуктів для нас і мами чоловіка припинилися. І якщо ми з розумінням до цього поставилися, то свекрусі це дуже не сподобалося.

Тепер їй доводиться все купувати самій, а вона не звикла. Тому майже щодня приходить до нас. Я почала помічати, що в неї з кожним днем все більше претензій до мене. Ну все я не так стала робити, причому якось одномоментно. І дитина в мене не така, і вдома бардак і готую не те і не так і чоловік (її син) зі мною не щасливий, виявляється. Причому нічого, звичайно, мені прямо не говорилося.

Просто, приходячи доглянути за онуком, «мама» завжди готує їжу свою, хоча у мене все готово і для дитини і для чоловіка; переставляє все в шафах на кухні і перекладає одяг в шафах, а найголовніше – скаржиться всім своїм знайомим, що невістка зовсім чоловіка (її сина) не любить, не шкодує і не допомагає ні в чому, а тільки гроші тягне.

Я не хочу ще більше загострювати ситуацію, тому мовчу. Але відчуваю, що надовго мене не вистачить. Свекруха практично живе у нас, приходить щодня, як на роботу, сидить до вечора і втручається в кожну сферу нашого життя. Сама вона живе в двокімнатній квартирі, а ми продовжуємо жити в однокімнатній, яку вона нам колись подарувала.

Чоловік і сам бачить, що його мама поводить себе неправильно, але мовчить і просить мене не звертати увагу. А мені хотілося б нарешті стати господинею в своєму домі, але з щоденними візитами свекрухи це зробити буде складно.

Фото ілюстративне – passion.

facebook