Мене звати Дарина. Мені пощастило, я дуже вдало вийшла заміж: у мене дуже хороший, добрий і, головне, нежадібний, чоловік. Разом ми вже 10 років. У нас з ним двоє дітей: дві дівчинки. Нашій старшій дочці Аліні – вісім років, а молодшій Марті – недавно виповнилося чотири роки.
Я ніде не працюю, займаюся дітьми і будинком. У тому, щоб я виходила на роботу, немає ніякої необхідності: мій Андрій дуже добре заробляє, і ми ні в чому не потребуємо.
Квартиру моєму чоловікові подарував дядько на наше весілля, так що кредити, як іншим сім’ям, нам платити не довелося. Всі гроші, які заробляє мій чоловік, ми витрачаємо на себе і наших дітей. Нещодавно ми навіть змогли купити собі новий, хороший автомобіль. Дуже допомагають нам і свекри. Батьки чоловіка – доволі забезпечені люди, які з радістю роблять гарні подарунки всім нам: і мені, і моєму чоловікові, і нашим дітям.
А ось моя мама – це зовсім інша історія. Мама давно вдова, багато років батька вже немає і вона залишилася одна. Жити на одну пенсію їй дуже важко. Ось я їй і допомагаю, чим можу: і квартиру оплачую, і продукти купую, і одяг. Мій чоловік про це знає, але нічого проти не має.
А тут недавно я помітила, що поведінка моєї мами стала вже дуже дивною, та й здоров’я почало підводити. Було видно, що вона чимось дуже засмучена.
Після довгих і наполегливих розпитувань, моя мама нарешті мені зізналася, що набрала в банках кредитів, а ось щоб виплатити ці кредити у неї грошей немає.
Я була ошелешена тим, що почула, адже маму я повністю забезпечувала усім необхідним.
– Мамо, ти ж нічого собі не купувала! І ремонт в квартирі ти не робила! Куди ж ти витратила такі гроші? Адже 50 тисяч гривень – це дуже велика сума! Чим же ти думала, мамо? Як ти збиралася віддавати ці гроші?
Мама тільки плакала і мовчала. Що вона мені могла відповісти?
Мама ніколи не вміла розпоряджатися грошима. За це її ще дуже часто лаяв і мій батько. Він у нас в родині завідував фінансами. Адже маму до грошей було допускати не можна. Гроші у неї взагалі йшли незрозуміло на що.
Я, на відміну від своєї мами, завжди вміла поводитися з грошима. Я вміла економити, стежила за знижками. А ще я дуже любила готувати і багато пекла для своєї сім’ї.
Виявляється, мама витратила такі гроші просто на всілякі дрібні і не зовсім потрібні речі. Як сказала вона сама:
– Так я навіть і не знаю, куди пішли всі ці гроші. Якось так, на життя та на всякі дрібниці.
Мама дуже боялася того, що їй почнуть дзвонити з банку, а вона не має чим заплатити кредит. Через це вона почала дуже хвилюватися, у неї почалися проблеми з самопочуттям. Я вирішила звернутися за допомогою до свого чоловіка. Але він вперше відмовився допомагати моїй мамі.
– Треба було наперед думати, перш ніж такі суми в кредит в банку брати. Накоїла справ, нехай тепер сама і розсьорбує все. Я за тещу кредити платити не збираюся.
Я не повірила, що Андрій так може вчинити. Мій чоловік зовсім не жадібний, але ось платити борги за мою маму, він все-таки відмовився. Він сказав, що моїй 57-річній мамі ніщо не заважає йти працювати, заробляти гроші, як це роблять інші жінки в її віці.
– Ти зрозумій мене правильно: адже якщо я заплачу зараз, то теща на цьому не зупиниться: вона і далі буде брати кредити. Це ж не може тривати до нескінченності. Нам же треба дітей своїх ростити, та й ми хочемо жити нормально. Я просто не в змозі буду нормально забезпечувати вас і ще, і платити кредити за свою тещу. Нехай сама шукає вихід із ситуації. Це моє останнє слово.
Я розумію, що мій чоловік має рацію, але мені так шкода мою маму. Як мені правильно вчинити, я навіть і не знаю.
Фото ілюстративне – psicologia-online.
