fbpx
Життєві історії
Моя мама вже старенька, вона жила окремо. Я часто приходила до неї, купувала продукти, допомагала готувати та прибирати. Інколи приводила до неї своїх дітей, щоб вона посиділа з ними, коли у мене були термінові справи. А нещодавно моя сестра розлучилася, Вікторія повернулася жити до мами. Відтоді мені і моїм дітям там не раді

У нас так вийшло, що ми з сестрою ніколи не мирилися і недолюблювали одна одну. У неї дуже непростий характер, Вікторії постійно щось не подобається, їй важко догодити, тому наше спілкування ми звели до мінімуму.

Коли ми з обидві з Вікторією виросли і вийшли заміж, я зраділа тому, що мені не доведеться більше з нею бачитися щодня вдома і припинила спілкування з нею майже взагалі. Весь цей час я бачилася лише з нашою матір’ю – відвідувала її у всі свята, часто допомагала по господарству і періодично просила її посидіти з моїми дітками, коли була в тому велика потреба.

Однак через кілька років після спільного життя з чоловіком, Вікторія розлучилася і повернулася жити назад до нашої мами, відповідно, в мамину квартиру.

І вже тепер через присутність Вікторії в квартири мамі, з якою ми не знаходимо спільну мову, я не можу відвідувати маму, як раніше. Раніше вона допомагала мені – забирала онуків до себе на вихідні і ми з чоловіком могли провести час разом. Тепер же це стало неможливим.

Через Вікторію, мені довелося перебудувати свої плани і поміняти звичний уклад життя. Кожен раз, коли діти занедужують, я беру на роботі вихідні, тому що моїх дітей більше немає з ким залишити. При сестрі я їх відвозити до матері не хочу, бо знаю, що їй це дуже не подобається, тому не хочу, щоб вони чули її незадоволенні повчання. До того ж, Вікторія завжди була проти цього. Керівництво на моїй роботі вже почало пред’являти претензії через мою часту відсутності на робочому місці, і я хвилююся, що це позначиться на премії, та й взагалі на моїй зарплаті. А, якщо так продовжуватиметься і далі, то мене взагалі звільнити ще можуть з роботи.

Для того щоб нам з матір’ю хоча б просто побачитися, доводиться вмовляти її приїхати до мене в гості. Вона людина вже в роках, тому часто їздити через пів міста не може, і тепер я її бачу тільки 1 раз на місяць.

Характер сестри став ще гіршим. Мені постійно доводиться заспокоювати вдома свою маму по телефону. Все це позначаються на самопочутті нашої мами. Сестрі ж на це все одно – вона така людина, якій постійно хочеться когось повчати.

У нашої матері двокімнатна простора квартира і мені здається, що сестра просто намагається досягти того, щоб мама погодилася її розміняти. Але навіть якщо це станеться і вона погодиться на це, то на свою третину ціни Вікторія нічого не зможе купити. Мені хочеться пошкодувати свою маму, і повернути все як було, але я не знаю, як це зробити зараз, при тому, що з нею тепер живе вікторія. Варіанта забрати її до себе, на жаль, немає у мене зараз зовсім – ми живемо в вчотирьох, і чоловік завжди був проти життя з батьками.

Розмовляти мені з вікторією марно. Думаю, що ми посперечаємося лише з нею, і стане тільки гірше. Як вчинити, щоб усім нам було добре, а ми з мамою не бачили більше Вікторії?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – gs.by.

facebook