fbpx

Моя мама вже кілька тижнів ходить сама не своя: без настрою, онуками не цікавиться і зі мною розмовляти не хоче. Лише випадково зізналася, що взяла гроші в борг, а віддати його нічим. Моя мама має маленьку пенсію, а кредит у неї 40 тисяч гривень. Ця сума трохи більша місячної зарплати мого чоловіка і я вирішила звернутися до нього, щоб допоміг старенькій тещі

– Моя мама вже кілька тижнів ходить сама не своя! – розповідає 35-річна Олеся. – Без настрою зовсім, сумна, відповідає одним словом, розмовляти ні з ким не хоче. Навіть про онуків слухає без задоволення і інтересу, я раніше за нею такого ніколи не помічала. Я вже й так, і сяк намагалася з’ясувати, що з нею, що її турбує. Ні каже, що не хвилюйся, все нормально – а у самої лише смуток якийсь в очах. Я їй кажу – мамо, зізнавайся, що відбувається. Вона лише тоді і сказала мені правду, що набрала кредитів. Тепер думати ні про що не може, з банків телефонують, а платити їй зараз ті кредити нічим. Я була така здивована.

– А на що кредити вона брала, для чого їй були такі гроші?

– Так найнеприємніше, що ні на що! Я ще розумію, якби взяла гроші і щось купила таке, що їй було дуже потрібне, щось дійсно суттєве – техніку, меблі, ремонт в квартирі зробила. Ні! Гроші пішли незрозуміло куди і для чого. Як вона каже, на життя.

– Ну так, нічого хорошого, звичайно в цьому немає. А багато грошей вона взяла в борг?

– В районі 40-ка тисяч гривень.

– Для пенсіонерки цедуже велика сума!

– Ще б пак! Набралося потроху тієї суми, я так розумію. Якось взяла перший кредит, вчасно віддати не змогла, перепозичити в іншому місці. І покотилося, як сніжний ком. Я кажу, мамо, ну чому ти дотягла до такоївеликої суми, чому відразу не сказала? Навіщо пішла за позикою, невже не можна було звернутися до мене? Я такого не розумію взагалі, адже сама ці кредити постійно оминаю, щоб не бути винною гроші нікому. Могла б у мене попросити. Відповідь – «Не хотіла тебе засмучувати, знала, що ти повчати лише будеш.»

Олеся сама зараз не працює, сидить з дітьми – їх у них з чоловіком двоє, дівчатка дев’яти та чотирьох років.

Великий фінансової необхідності виходити на роботу у жінки зараз зовсім немає – чоловік із забезпеченням сім’ї цілком справляється сам, у нього це досить добре виходить. Живуть вони в чоловіковій квартирі, яку він придбав ще до того, як одружився з Олесею, ні оренди, ні кредитів ніяких вони не платять, тому дозволяють собі і поїздки, і нові гаджети, і багато чого.

Нещодавно ось машину нову купили, наприклад – великий позашляховик, який обійшовся їм у кругленьку суму.

Чоловік у Олесі не жадібний, навіть навпаки. Якщо щось потрібно дружині і дітям, ніколи не відмовляє, гроші дає без проблем. І на господарство дає Ірині гроші на карту нормальні суми. Весь час говорить, що продукти повинні бути різноманітні і якісні, для дітей, поки вони ростуть, це важливо.

Треба сказати, до грошей Олеся відноситься акуратно, направо-ліворуч не розкидає, непотрібне не купує, намагається розумно економити.

Чесно кажучи молода жінка таки щиро радіє, коли знаходить хорошу знижку або акцію, шукає постійно розпродажі, любить готувати, це теж дуже гарно економить сімейний бюджет. Частенько частує домашніх випічкою, всякими цікавими рецептами. Всі витрати записує в спеціальну програму, прагне аналізувати куди і як якісно вона вирачає гроші.

При цьому мама Олесі – її повна протилежність в питанні ставлення до грошей.

– Її ще батько постійно робив зауваження в моєму дитинстві, я пам’ятаю – говорив, тобі гроші обтяжують кишеню! – розповідає Олеся. – Скільки живе – постійно сидить в якихось боргах. Крутиться, перепозичає, віддає. Але досі особливих проблем якось не було. Хоча кілька разів довелося виручати, але там суми були незрівнянно менше, близько десяти-п’ятнадцяти тисяч гривень.

І то Олесю ці ситуації засмутили, і вона, звичайно, вимовляла матері своїй всерйоз, що так не можна жити, пояснювала все. У підсумку та набрала кредитів нишком – «бо знала, що ти повчати мене будеш.»

Треба сказати, мати олесі сама теж щиро засмучується.

– Спочатку наробить боргів, а потім починає розуміти, що вчинила помилку! – розповідає Олеся. – Плаче, не спить. Не розумію, каже, як я могла? Де були мої думки, коли я таке робила?

Олеся сама теж не розуміє матері і її вчинки і сердиться. Гаразд би ще, пенсіонерка була покинута і забута старенька людина, але ні – дочка допомагає їй у міру сил, без куска хліба і голодною ніколи її не залишить. Хоча намагається матері гроші в руки не давати, але сама оплачує комунальні послухи за її квартиру в онлайн, коли мама не може, замовляє доставку продуктів, купує ліки і необхідні речі інколи, а скільки там потрібно ще старій людині.

І чоловік Олесі все добре знає і не проти такої допомоги тещі, адже все чудово розуміє, що життя зараз не просте і вона сама з усім просто не впорається. Це при тому, що своїм батькам він не допомагає ніяк – люди вони досить забезпечені і в допомоги не потребують.

Але тепер чоловік встав стіною – вирішувати проблеми тещі з кредитами він не збирається принципово. Сама, мовляв, кашу заварила, сама нехай і вирішує. Олеся ось уже кілька днів просить чоловіка допомогти – ну мати ж! Шкода! Як пенсіонерка зможе виплатити такий великий кредит – незрозуміло.

– А це вже не наша справа, як вона буде виплачувати! – знизує плечима чоловік Олесі. – Інший раз добре подумає перед тим, як брати такі гроші в борг.

Гроші такі у нього явно є – борг тещі трохи більше місячної зарплати зятя. У Олесі своїх грошей немає стільки, дати матері їй нічого.

А може, зять правий, грошима тут не зарадиш, тільки дай один раз, так і будеш вкладати в ці кредити постійно?

Але кинути стареньку матір в такій непростій ситуації теж, напевно, неправильно. Як тут правильно вчинити Олеся вже й сама не знає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page