Ще 5 років тому моя мама поїхала в Німеччину на заробітки. Її рідна сестра в Італії працює, і давно кликала мою маму до себе.
Тітка вже за заробітчанські гроші двом своїм донькам по квартирі купила. Мої двоюрідні сестри приблизно мої ровесниці, але завдяки старанням своєї мами, вже мають власне житло, і не туляться по орендованих квартирах, як це роблю я.
Мені 27 років. Знаю, що зараз на мене посипеться шквал коментарів про те, що я доросла, і сама вже могла б заробити собі на квартиру. Але в своє оправдання я скажу, що я працюю, і навіть не на одній, а на двох роботах, але заробити на квартиру я не можу.
Тітка донькам по квартирі купила, і ті зразу ж заміж вийшли. Тому я переконана, що маючи власне житло, налагодити своє особисте життя значно простіше. А у мене досі не те, що сім’ї, у мене хлопця навіть не має. Я весь день працюю, і не маю часу на те, щоб думати про особисте життя.
Мама подивилася на приклад сестри, надихнулася, добре все обдумала, і теж вирішила їхати на заробітки, але не до сестри в Італію, а до подружки в Німеччину, де за таку ж роботу (доглядати літніх людей), платять більше. В Італії середня заробітна платня бадантки приблизно тисячу євро, то в Німеччині – мінімум 1200.
Я дуже зраділа, навіть приховувати цього не стану, бо сподівалася, що мама, як і її сестра своїх дітей, забезпечить мене житлом.
Але мама вирішила, що перші зароблені гроші вона вкладе в свій будинок в селі.
– Зрозумій, доню, я до молодості не йду, – сказала вона мені. – Коли в моєму будинку все почне ламатися, то це все ляже на твої руки, а я не хочу тебе обтяжувати. Тому, спочатку я по мінімуму зроблю все собі, доведу свою хату до ладу, а тоді і тобі на квартиру почнемо складати.
До маминих слів тоді я поставилася з розумінням, якась доля правди і раціональності в цьому була. Та й мені тоді було лише всього 22 роки, і я подумала, що поки я зберуся заміж, мама купить мені квартиру.
Але минуло 5 років, а тема з моєю квартирою повністю закрита. Мама так втягнулася в процес облаштування своєї хати, що вже другий поверх добудувала, вікна-двері всюди поміняла, капітальний ремонт зробила – тепер будинок просто не впізнати, але навіть на цьому мама не зупиняється, їй постійно ще щось треба і треба.
Навіть мій батько вже не витримує цього, а мамі все мало. І головне, для кого вона так старається? Я давно їй сказала, що не буду жити з ними в селі. Мені квартира потрібна, і мама добре про це знає, і тим не менше, робить такі нелогічні, як на мене, фінансові вкладення в свій будинок в селі.
Я сподівалася, з зароблених грошей вона допоможе мені житло придбати. Але щоразу, коли мама звідти приїжджає, вона починає вдома щось перебудовувати. Навіщо вона це робить – мені не зрозуміло, адже я у неї єдина дитина, а вона про мене зовсім не думає.
Як пояснити мамі, що вона все неправильно робить? Шкода її праці, адже вони з татом, будучи пенсіонерами, навіть не зможуть оплатити комуналку за свій палац. А я їм допомогти не зможу, бо буду пів життя збирати гроші собі на квартиру…
Порадьте, що тут робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
