fbpx
Життєві історії
Моя мама відмовилася від спадщини на користь своїх сестер, не подумавши про нас. Я їй так і сказала: «Чому сестри твої повинні дочкам допомогти, а ти ні? Якби бабуся хотіла віддати все тим дочкам, був би заповіт! Але заповіту немає. Значить, усім трьом порівну, така її воля»

– Поліна вчора подзвонила, молодша сестра, дуже засмучена! – розповідає 33-річна Оксана. – Уявляєш, каже, я маму зараз запитала, коли вона до нотаріуса поїде, спадок оформлювати А вона, виявляється, вступати в спадок не збирається, хоче все тіткам віддати, їм, мовляв, потрібніше!

Ніні Павлівні, матері Поліни і Оксани, п’ятдесят вісім років. Жінка живе у власному будинку в невеликому селищі, недавно вийшла на пенсію. Обидві дочки зараз в обласному центрі живуть: старша, Оксана, розлучена, має дев’ятирічну доньку, платить кредит за крихітну студію на околиці. Молодша дочка, Поліна, зі своїм чоловіком знімають житло і чекають дитину.

Матеріально сестри не шикують, і все ж намагаються допомагати матері, підкидають невеликі суми грошей, купують продукти. Ніні Павлівні часом незручно брати допомогу у дочок, вони адже самі в складних обставинах – що одна, що інша. Але виходу немає. З роботи жінку попросили відразу ж після досягнення пенсійного віку, знайти щось інше не виходить, тим більше, що на будь-яку роботу вже не підеш, сил немає.

А пенсія у неї невелика, на ці гроші не дуже-то проживеш. І все ж Ніна Павлівна вважає, що живуть вони краще, ніж інші її родичі. До недавнього часу там жила восьмидесятилітня мати Ніни Павлівни і дві сестри з сім’ями, дорослими вже дітьми і внуками, але кілька місяців тому матері не стало.

– Мама їздила одна, ми з Поліною не поїхали, Поліна в лікарні лежала, а мене з роботи не відпустили! – розповідає Оксана. – Там майже завжди була злидні і голота, мама каже, але зараз – взагалі тяжке враження. Сестри в свої «за 50» – виглядають дуже погано. Роботи немає, не зрозуміло, за що вони взагалі живуть, раніше бабусина пенсія йшла в справу, внуки щомісяця її чекали, як манну небесну, звикли на неї розраховувати. Що будуть робити зараз, коли бабусі не стало – загадка.

Майна у матері було небагато – старий будинок на земельній ділянці та чоловікова Нива, яку зараз здаси хіба що на металобрухт. Ніяких накопичень, зрозуміло, і в помині не було. Сестри вже прикинули, що родове гніздо можна продати, правда, за дуже невеликі гроші.

– Ну і що там ділити на трьох? – зітхає Ніна Павлівна. – Та ну! Одна дорога туди половину спадщини з’їсть. Нехай сестри забирають все собі, якщо треба, я оформлю відмову в їх користь… Так їм хоч щось дістанеться! Одна сестра зможе доньці допомогти, а інша – внучку вивчити в університеті, розумна дівчинка, їй вчитися треба, але в місті жити нема на що…

Чесно кажучи, Ніна Павлівна вже і сестер обрадувала своїм рішенням. Тільки дочки її до останнього часу ні про що не знали, їм мати якось не бачила сенсу офіційно повідомляти цю інформацію. Сказала Поліні випадково, в розмові. Що тут почалося! Дочки просто проїли Ніні Павлівні лисину – мовляв, так не робиться, свої гроші треба забирати, неважливо, яка там сума, будь хоч сто гривень!

– Мамо, якщо тобі гроші не потрібні, віддай нам! – ледь не плаче Оксана. – Нам не завадять! У мене кредит, я дитину тягну без чоловіка одна, у Поліни ситуація ще гірше: ні кола, ні двора, ось-ось дитина буде! Чому сестри твої повинні дочкам допомогти, а ти ні? Якби бабуся хотіла віддати все тим дочкам, був би заповіт! Але заповіту немає. Значить, усім трьом порівну, така її воля…

Фото ілюстративне – pics.

You cannot copy content of this page