Моя мама поїхала в Італію ще 20 років тому, і відтоді вона про мене просто забула.
Коли вона їхала, мені було 17 років. З татом мама офіційно розлучилася, і сказала йому, щоб він її не чекав.
Я бачила, як важко було моєму татові, бо не зважаючи ні на що, він продовжував любити маму.
Але мама не відчувала таких же теплих почуттів ні до тата, ні до мене.
Вона поїхала, і навіть не дзвонила, щоб запитати, як ми живемо, не кажучи вже про те, щоб передати нам якісь гроші.
Ми жили в будинку мого батька, він працював на двох роботах, щоб забезпечити мене усім необхідним.
Батько оплатив мені навчання в університеті, і підтримував мене фінансово, поки я вчилася.
Саме він зробив мені шикарне весілля, коли я виходила заміж.
Мамі я теж подзвонила і повідомила про те, що заміж виходжу, запрошувала її до себе на весілля.
Вона сказала, що приїхати не зможе, але передала мені 500 євро.
Це був єдиний раз за 20 років, коли я щось отримала від неї.
Як жила мама весь цей час, я не знаю. Одна наша знайома, яка була з нею в Італії, казала, що мама там живе з італійцем.
Тим часом, минали роки. У мене з чоловіком є троє дітей. Ми купили собі квартиру, мій батько мені дуже допоміг.
І ось нещодавно, в наше життя повернулася мама.
Вона приїхала в Україну, бо її італійського чоловіка не стало, він весь спадок залишив своїм дітям, так що мамі не дісталося нічого.
Працювати вона не звикла, бо весь цей час в Італії її утримував її чоловік.
Після того, як мама залишилася сама, і без засобів для існування, вона повернулася в Україну.
Спочатку вона знайшла мене, і сказала, що буде жити зі мною.
Але я пояснила їй, що навіть в нашій трикімнатній квартирі для неї місця не знайдеться.
Тоді мама поїхала в село до мого батька, в надії, що він погодиться прийняти її у себе.
Не знаю, що вирішить батько, але на його місці я б не погодилася.
Мама 20 років про нас не згадувала, а тепер хоче, щоб ми їй допомагали.
Але я не впевнена, що ми маємо перед нею якісь зобов’язання.
Ми їй точно нічого не винні, вона сама зробила такий вибір багато років тому.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
