fbpx

Моя мама нам дуже допомагає, перед першим вересням бере моїх дітей і йде в магазин. Мама купує їм одяг та взуття, канцелярію і портфелі. Вона нас дуже виручає, я вдячна їй за це. А якось ми зробили в своїй квартирі хороший ремонт і мама попросила, щоб ми помінялися з нею житлом. Вона житиме в нашій однокімнатній, а ми переїдемо в її двокімнатну без ремонту. Я вирішила запитати дозволу в чоловіка

Ми з моїм чоловіком Володимиром та двома дітьми живемо в маленькій однокімнатній квартирі, яку мені ще на весілля подарувала мати. Мій рідний брат Олег живе разом із нею у великій двокімнатній квартирі.

Сім’ї у брата немає, він не одружений, тому велику частину заробітної плати він віддає нашій матері, яка купує продукти та платить за комунальні послуги, загалом мама займається усіма домашніми справами, а брат дуже допомагає в усьому матеріально.

Для нашого невеличкого містечка мій брат Олег отримує хорошу зарплатню, тому іноді мама моя дає гроші і нам, таким чином допомагає ще й нам, адже мій чоловік практично не працює. У нього для всього є відмовки: то йому недобре, то не може знайти хорошу роботу, щоб добре платили, скільки він хоче, то ще щось у нього не так. Але він людина непогана, добре ставиться до дітей, він хороший батько, а діти люблять його, та й до мене Олег відноситься добре, а я ціную його.

Мої діти дуже люблять свою бабусю, оскільки вона завжди старається проводити з ними час: то в парк піде з погуляти, то до себе на вихідні запросить, то в торговий центр їх веде, вони гарно проводять час разом. Діти мої вже не дуже маленькі, то іноді й самі бабусю кудись водять.

Мама, щиро кажучи нам добре допомагає матеріально, коли ми маємо в тому потребу. Наприклад щороку, коли діти мають йти до школи – мама моя купує їм одяг, портфелі, канцелярію, цим вона дуже виручає нас, адже підготувати двох дітей до школи в наш час – дуже дорого та складно для нас з чоловіком. Я дуже вдячна мамі за це, але от стосунки із моїм рідним братом в мене погані. Ми із ним практично не розмовляємо, адже він недолюблює мого чоловіка, недобре ставиться до нього, а я не розумію чому. Часто мені моя власна донька говорить про те, що мені потрібно було б налагодити стосунки зі своїм братом Олегом, адже багато чого в нашій квартирі куплено за його гроші.

“Дядько Олег не жадібна людина, тому часто дає гроші бабусі зі словами: “Купіть племінникам цукерок” чи “Подаруйте племіннику телефон на день народження”, а ти навіть говорити із ним не хочеш, він родина твоя,” – говорить мені донька.

Звичайно, що я не дуже хочу із Олегом спілкуватися, адже розумію, що головним претендентом на мамину двокімнатну квартиру є мій рідний брат. І знаю, що він не захоче помінятись зі мною, хоч і живе один. Мама не захоче переписувати квартиру на мене, адже одного разу, після того, як ми з чоловіком Володимиром зробили ремонт у своїй однокімнатній квартирі, мама запропонувала помінятись з ними житлом, аби вони з Олегом жили в нашій, ми переїхали в їхню двокімнатну квартиру, але без ремонту, на що мій чоловік відмовився зі словами: “Звичайно, хочете в “нову” квартиру, а нам свою стару віддати?”. Через ці слова мати образилась і більше нам такого не пропонувала.

А зараз діти підросли, нам в квартирі усім місця мало. Але я не знаю, як із цим розібратись, адже нам чотирьом потрібна більша площа для прожиття, але мати цього не розуміє. Дуже неприємна ситуація склалась, я вважаю. Думаю, моєму братові з мамою варто обміняти свою квартиру на нашу, адже нам буде зручніше жити з дітьми в більшій квартирі. Звісно, на старості років я маму не залишу, допомагатиму їй, брат все одно живе один, у нього сім’ї немає. Скільки йому треба одному?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page