Так і сказала Марина наша нам з мамою, що, якби не ми про все її розповіли, у неї зараз другої дитини б не було, вона б жила собі спокійним і хорошим життям, мала б гарну роботу і проблем би не знала ніяких зовсім, – поділилася якось зі мною моя колежанка Людмила.
– Твоїй сестрі зараз доводиться непросто, – пояснила я, адже добре знаю ситуацію її рідної сестри Оксани. – Старшій дівчинці зараз всього 9 років, та ще й маленький синочок, вона лише з декрету вийшла. Що поробиш, якщо її чоловік такою недоброю людиною виявився, ніхто і очікувати від нього не міг такого вчинку.
– Так ми й не відмовлялися їм допомагати, все можливе від нас робимо для них, – погодилася Людмила зі мною, – і допомагали. І до себе малюка брали, і племінниця старша у мене в сім’ї мало не всі вихідні проводила завжди, я все старалася для неї. І грошима їй допомагали весь цей час. І мама, і я теж завжди підтримувала свою сестру. Навіть чоловік мій і той ходив до них додому дуже часто, як мав вільну хвилину, і всю важку роботу чоловічу намагався там по дому робити: ми розуміли, що одній сестрі не легко впоратися з усім. То кран, то петлі дверні відремонтувати, то відвезти, або привезти щось. Але так зовсім вже нахабніти не можна.
А все це почалося з того, що Оксану залишив її чоловік, через місяць після того, як в них з’явилася друга дитина. Сказав, що зустрів іншу, вона його доля, лише з нею бачить своє майбутнє і лише поруч з нею буде щасливим.
Одного разу вони вже розходилися, через подібну ситуацію, тоді Оксана чоловіка вибачила і він повернувся в сім’ю. Мама з сестрою щодня говорили Оксані, що це помилка і не потрібно пробачати, та вона їх не слухала.
А до того, як чоловік залишив Оксану, мама з Людмилою бачили його в магазині з незнайомою жінкою. Він купував квіти і торт. Пара весело щебетала і все було зрозуміло без слів.
Цього разу ні мама, ні Людмила нічого сестрі не говорили, знали, що вона їх слухати не буде, та й не хотіли втручатися в їх справи сімейні.
А коли Оксана народила другу дитину, чоловік пішов від неї майже відразу, до іншої. Просто залишив жінку саму з двома дітьми.
Саме до тієї, з якою його бачили мама та сестра. Про це Оксана лише зараз дізналася і досі ображається на свою матір та рідну сестру.
Жінка зараз вважає, що її родичі в усьому винні. Адже, якби їй раніше сказали про ту зустріч, то вона б чоловіка сама залишила б ще тоді і у неї не було б малої дитини. Вона б знайшла роботу і жила добре, а так з двома дітьми одній їй зараз непросто.
Мама і Людмила себе винними не вважають, вони добре знають, що Оксана ніколи б їх не послухала. Їй просто так легше – шукати винних між іншими людьми. Невже родина винна в тому, що сталося?
Фото ілюстративне.
