fbpx
Життєві історії
Моя мама ходить в салони краси, щороку їздить на відпочинок. Хоча я маю двоє маленьких діток, вона ніколи мені не допоможе. Навіть не думає, хто доглядатиме її на старості років

Мені зараз 30 років і я мама двох діточок: у мене донька і син. У декреті я сиджу вже 5 років і весь цей час єдиним хто нас забезпечував і працював – був мій чоловік Данило.

Живемо ми в невеликому місті, тут у нас зарплати невеликі, люди багато не заробляють, і зараз у нас таки проблематично знайти якийсь хороший підробіток або більш високооплачуване робоче місце, це дійсно непросто. Хоча мій Данило приносить всю зарплату в будинок до копійки, для родини цих грошей завжди виявляється мало, якби я не старалася економити на всьому.

Ми живемо, як то кажуть, від зарплати, до зарплати.

Я багато років не купувала собі красиві речі, для мене не кажучи вже про похід у ресторан або якусь поїздку у відпустку, чи хоч раз на рік до моря в Одесу. Для мене купити косметику по акції – це вже великий успіх.

Мій Данило працює з одним вихідним в тиждень і постійно ходить втомлений і незадоволеним. З дітьми не допомагає вдома мені взагалі – може тільки зробити зауваження, коли вони негарно себе ведуть.

Іноді ми відкладаємо якусь суму, звісно, але частенько вони витрачаються, як не на одне, то інше. Я намагалася якийсь час працювати на дому – закінчила курси з макіяжу та перукаря, але діти завжди заважали мені працювати, коли люди приходили до нас додому, і мені довелося цю справу залишити.

Найприкріше в усьому цьому – це саме те, що моя мама дуже гарно знає про те, яке у нас непросте матеріальне становище і повністю це ігнорує, вона вдає вигляд наче все добре і це її зовсім не стосується.

Все, що внуки від своєї бабусі бачать – це подарунки-дрібнички, які й не особливо потрібні їм і солодощі до чаю, а я вважаю, що мама краще б принесла нам продуктів, в цьому було б більше користі. Мама всього лише кілька разів допомагала нам: оплатила коляску, після народження другої дитини, і допомогла зробити простенький ремонт в нашій невеличкій квартирі.

Коли я на щось їй скаржуся, у мами завжди є одна лише відповідь і все: «Ти знала на що йшла. Мені, свого часу, теж було непросто тягнути та ростити трьох дітей, повір, але я якось впоралася з тим».

Мама моя вважає, що я не хочу працювати, раз не можемо з Данилом самі впоратися з двома дітьми. Каже, що я весь час відпочиваю, що при бажанні я могла б віддати дітей в садок, а сама заробляла б гроші і нам усім жилося б легше.

Але найбільше мені не подобається те, що мама постійно докоряє мені у виборі чоловіка – мовляв, у нього навіть вищої освіти немає, а я мала раніше про це думати, коли виходила заміж, мовляв, я свій вибір зробила сама.

Крім цього, коли я чекала вже другу дитину, то моя мама мало не щодня запитувала мене, чи нам це потрібно, щоб я добре подумала. Говорила, що якщо я після першої дитини повернуся на роботу, то жити нам буде легше.

Моя мама часто витрачає всі свої гроші на відпустки, відпочинок, покупки для себе, відпочинок, а іноді навіть на косметичні процедури, які коштують великі гроші, як на мене, я сама на себе стільки грошей витратити не можу. З іншими онуками ситуація така ж – вони від неї отримують тільки якісь іграшки і квитки на розваги, але мої брати більш забезпечені і їх сім’ї маминої допомоги не потребують.

Я, щиро кажучи, зовсім не розумію, як можна не допомагати своїй рідній дочці, яка знаходиться у досить непростій ситуації, у якої є малі діти, і як можна в її віці так бездумно віддавати великі суми на не такі вже й потрібні дрібниці. Невже моя мама не розуміє, що коли у неї почнуться проблеми та негаразди на старості років, брати і їхні дружини навряд чи стануть сидіти з нею і допомагати мамі доведеться саме мені?

А от я тепер вже сама не знаю, чи буду я доглядати свою маму на схилі літ. Я теж їй можу сказати, що про свою старість вона мала завчасно подбати.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page