fbpx
Життєві історії
Моя мама дотрималася своєї обіцянки: вона жодного разу не прийшла до квартири сватів. Ні на день народження чоловіка, ні на мій, ні до маленького онука. Онука вона побачила взагалі один раз і то я сама до неї приїхала

П’ять років тому, як тільки ми з Денисом одружилися, ми знімали квартиру. Батьки з обох сторін кликали нас до себе, але ми хотіли бути самостійними. У моєї мами двокімнатна квартира, у свекрухи трикімнатна.

Квартиру ми винаймали в одному районі зі свекрами. Так було зручніше, бо і моя робота, і місце роботи чоловіка поряд. А моя мама живе досить далеко.

В нашій знімній однокімнатній квартирі часто бували батьки: ми святкували мій день народження, день народження чоловіка, річницю нашого одруження. І стосунки між батьками з обох боків були теплими та дружніми. І до свекрів моя мама неодноразово на сімейні урочистості приходила. А потім батьки чоловіка вирішили будувати свій будинок, а нам залишити квартиру.

У свекра був за містом будиночок його батьків. Кілька років після того, як не стало бабусі та дідуся чоловіка, свекри використовували будиночок під літню дачу. Зручності там на вулиці, душ теж у саду. Але з травня до жовтня свекри там усі вихідні проводили. І ось вони вирішили будувати поруч інший будинок, з усіма зручностями та перебиратися на постійне проживання у село.

Ми з чоловіком розсудили: щоб батьки швидше збудували будинок, треба всі гроші у будівництво пускати. Отже, житимемо разом із батьками чоловіка. Тільки моїй мамі ця ідея не сподобалася.

– Я одна в двокімнатній, живіть зі мною, доки свати не збудуються. Навіщо їм гроші віддавати?

Від батьків Дениса нам зручно і швидко діставатися роботи, а від мами ні. Та й потім, якщо ми потім залишимося жити в квартирі свекрів, навіщо нам перевозити речі і влаштовуватися тимчасово у мами?

– Зараз гроші віддасте, потім вони на зятя квартиру перепишуть, це ще в кращому разі. А ти залишишся при своїх інтересах, – казала мама. – Підеш жити до них, я до тебе не прийду. Чекаю вас із зятем у себе в гостях, а по чужих будинках я до дочки в гості ходити не стану!

Через місяць ми остаточно влаштувалися у квартирі батьків чоловіка. Батько чоловіка вийшов на пенсію, так що прискореними темпами свекри проводять обробку будинку.

Моя мама дотрималася своєї обіцянки: вона жодного разу не прийшла до квартири сватів. Ні на день народження чоловіка, ні на мій, ні до маленького онука. Онука вона побачила взагалі один раз і то я сама до неї приїхала.

– Вона до мене не ходить і я до неї не піду, – образився чоловік, коли мама відмовилася прийти на його день народження, – ви з сином можете до неї їздити, а я не буду.

– Мамо, – кажу, – а коли свекри остаточно з’їдуть, що буде?

– А тоді подивимося, – відповідає вперто, – а поки що ви живете в чужому будинку.

Куди вона подивиться, зіпсувавши стосунки зі сватами та зятем – не знаю. Так, до речі, квартира за документами вже належить у рівних частках мені та моєму чоловікові, свекри обіцянку дотримали.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page