Вийшло так, що моя мама доглядає свою свекруху вже 5 років, хоча вона недобре ставилася до мами колись.
Справа в тому, що після одруження мама з татом жили в хаті мами чоловіка. А та, відчуваючи себе єдиною господинею, хотіла, щоб все було на її лад. Мама, хоча ходила на роботу, мала вранці доїти корову, хоча свекруха була на пенсії і могла робити це сама. Мама й на городі все робила і по господарству, хоча була молодою, але дуже втомлювалася від постійної роботи. Моя бабуся вважала, що раз живуть в її хаті, то мають працювати самі.
А скільки недобрих чуток бабуся розповідала людям про маму, то навіть згадувати не хочеться. Люди слухали то, але знали, що мама працьовита, мало хто вірив у те і все постійно мамі доповідали, але й це було неприємно.
Потім народилася я, але бабуся, замість того, щоб допомогти, стала навпаки мамі давати якісь завдання по дому, мовляв, ти на роботу не ходиш, сидиш в декреті, можеш більше справ по дому робити.
Всі ці роки тато мовчав, але й він пошкодував свою дружину, купили маленьку хатину на сусідній вулиці і стали жити там.
Хоч там була старенька хатина, зручностей не було ніяких, мама все прала руками, але вона вперше відчула себе щасливою. До роботи мама звикла і вже, через років 5, на наше подвір’я заглядалися всі. З маленької хатини мама з татом зробили писанку, гарно все розфарбували, тато все ремонтував, мама насадила квіти, старалися, вкладаючи копійку.
бабуся принципово оминала хату батьків, жодного разу на поріг не ступила, хоча мама її кликала не раз. А, як проходила повз, коли йшла в магазин, то ніколи й на подвір’я не гляне, хоча завжди сина кличе до себе, щоб їй допомагав, бо він у неї єдиний, а вона його мати. Мовляв, для чого народжувати сина, якщо не для допомоги на старості років? І тато мій ходив, адже вона його мати?
А згодом бабуся занедужала, це сталося в один день, вона вже нічого не пам’ятала. І тато забрав її до себе додому.
Як мамі було важко, не передати словами: це непросто варити їсти людині, мити, все робити для неї, коли вона свого часу робила негарні речі для тебе.
Я вже на той момент була дорослою і дуже просила маму не брати свекруху до себе. Я казала, щоб вона найняла доглядальницю, або відмовилася від хати на користь тієї людини, яка буде доглядати за бабусею.
Та мама любила тата і розуміла, що він буде себе почувати недобре, якщо ми відкажемося від його мами і її доглядатиме чужа людина.
Вже 5 років мама доглядає бабусю, вона дуже втомилася за весь час, вони з татом навіть нікуди не можуть поїхати відпочити, адже потрібно доглядати матір.
Я бачу, як їй важко. Але чомусь в селі батьки бояться, що про них скажуть інші, і не хочуть доглядальницю шукати, щоб їх не осуджували люди. За кордоном це нормально, а в нас, чомусь, недобре. А, як вмовити маму полегшити собі життя я навіть не знаю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
