В моєї рідної бабусі є двоє дітей: моя мама та її рідний брат.
Брат моєї мами, дядько Віктор, має свій бізнес, він давно вже живе в столиці, а мама, як розлучилася і мені було 5 років, повернулася жити до своєї мами в квартиру.
Так і багато років жила вона там разом зі мною.
Роки минали швидко, я, з часом, виросла, бабуся дуже постаріла.
Її характер став зовсім важкий: вона нікого не слухається, скрізь смітить, спеціально розкидає речі, дуже часто робить це навмисно.
А з вулиці, останнім часом, стала носити якийсь непотрібний одяг, від якого негарний запах в квартирі і він нікому не потрібний, не знаю де вона його бере, їй ще часто дають щось люди, хоча вона не потребує нічого.
Мамі доводилося нелегко доглядати за бабусею. Я їй завжди допомагала.
Але коли зібралася заміж, то пішла жити до свого чоловіка і мама залишилася з бабусею одна, вони вдвох жили в квартирі.
Мамі моїй, звісно, було нелегко, хоча я допомагала їй, коли приїжджала, але часу було у мене мало, адже робота, сім’я і я не могла мамі багато допомагати, на жаль.
А потім мами не стало. Бабуся тоді якраз була в стаціонарі, дядько Віктор за все платив.
А потім дядько Віктор сказав, що продасть двокімнатну бабусину квартиру, половину грошей віддасть мені, а половину забере собі і купить бабусі квартиру.
Сказав, що тепер за матір’ю сам доглядатиме, адже моя мама доглядала за нею багато років. Я погодилася.
Дядько бабусину квартиру продав, частину грошей дав мені.
Поки продавав, то забрав бабусю жити до себе, його дружина, коли побула з нею тиждень, сказала, що доглядати за нею не буде.
Дядько має гарні гроші, але навіть доглядальницю брати не став для своєї рідної матері, а просто купив маленьку квартиру бабусі на окраїні нашого міста, оформивши її на себе.
Ця квартира, до слова сказати, знаходиться в сусідньому будинку від мене.
Мамин брат сказав, що так я зможу інколи приходити до неї і допомагати по можливості, адже я теж гроші з квартири її взяла.
Я сказала дядькові, що бабуся сама жити не зможе, вона старенька, потрібно, щоб з нею постійно хтось був.
Я чекаю дитину, не можу постійно сидіти з нею. Та він мене не чує, до матері йому байдуже абсолютно, чомусь.
Я не знаю, що робити, у бабусі важкий характер, з нею дуже непросто, потрібно постійно бути поряд.
Я не розумію, чому багатий син не може знайти для своєї мами доглядальницю?
Як вийти зараз з цієї ситуації, яка склалася?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно