З першого разу, відколи я побачив Ларису, я мріяв, що колись саме ця дівчина стане моєю дружиною. Вона була неабиякою красунею, а ще – розумна і кмітлива. А я простий хлопець, займаюся установкою і обслуговуванням систем кондиціонування та іншої електротехніки. Заробляю непогано, моїх заробітків вистачило б, щоб прогодувати сім’ю.
Я купив каблучку з діамантом (на яку витратив майже всі свої заощадження), і зробив Ларисі пропозицію. Вона відповіла згодою і ми почали готуватися до весілля.
Лариса була дуже стильною, одягалася за останньою модою. Я навіть сам постарався поліпшити свій зовнішній вигляд, зробив нову стрижку і підкупив новий одяг. На той час у мене вже була машина, я нею активно користувався по роботі, відкладав гроші на своє житло і вважав себе перспективним нареченим.
Я сирота, моїх батьків рано не стало. З родичів у мене був тільки молодший брат і якісь далекі, яких я практично не знав і стосунки з ними не підтримував. Тому на весіллі був би тільки брат і кілька моїх друзів.
Лариса жила з мамою, яка мала дуже багато родичів, з якими підтримувала стосунки і все про всіх знала. Тетяна Олександрівна, майбутня теща, не уявляла скромного весілля єдиної дочки, їй потрібно було з розмахом. Лариса була з нею згодна. Я був закоханий, тому гроші не рахував. Довірив це жінкам, а даремно.
Через кілька днів вони принесли мені приблизний план витрат, я був дуже здивований зазначеною сумою. Таких грошей у мене не було. Я спробував попросити переглянути витрати, а вони мені сказали, що нічого не можна скоротити, Лариса повинна блищати.
Мені запропонували позичити гроші або взяти кредит, аргументуючи тим, що гості подарують гроші і ми швиденько все віддамо. Тетяна Олександрівна вже все придумала, вона на весілля запросить найбагатших своїх родичів, навіть дуже далеких: «Вони з пустими руками не прийдуть», – мріяла майбутня теща.
І ось настав день торжества. Лариса в дорогій сукні і туфлях, поруч не менш дешева теща. В цей день було все: доріжка з пелюсток троянд, голуби, лебеді, феєрверк, виїзна церемонія, красива фотосесія в парку. Вранці ми полетіли у весільну подорож. Здавалося – он воно щастя.
Коли ми повернулися з подорожі і почалися звичайні трудові будні, я зрозумів, що міцно влип. Обіцяні багаті родичі або не приїхали, або не подарували так багато, як хотіла теща. Заначка моя була на нулі, а практично всю зарплату потрібно віддавати, щоб погасити кредит. Довелося відмовитися від знімного житла і переїхати до Тетяни Олександрівни.
Після щомісячного погашення кредиту у мене залишалися копійки. Дружина і теща свою зарплату витрачають тільки на себе, а мені щодня повторюють, що я мало заробляю.
У вихідні я їду з тещею на дачу, бо якщо на ній нічого не вирощувати, то мені нічого буде їсти. Ще я беру більше замовлень, щоб швидше вилізти з боргів, а значить більше втомлююся. Лариса ниє, що ми нікуди не ходимо.
Навіть не знаю, що тепер робити. Не про таке щасливе сімейне життя я мріяв.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.