Моя двоюрідна сестра Валентина вийшла заміж за Петра.
Жити вони разом з чоловіком своїм стали відразу після весілля у квартирі її мами.
Спочатку у їх сімейному житті було наче все досить таки добре, але згодом з’ясувалося, що Петро зовсім непрацьовита і байдужа до побуту людина.
На роботі він дуже мало заробляє, на тому й все, а домашня робота та увесь побут його ніколи не цікавили, він навіть хліба ніколи не купить сам, вважає, що це має робити дружина, або її мама. Він звик так і в них вдома тепер такий порядок.
А теща, вже за звичкою, готувала сама Петрові їсти, коли донька не встигала справитися з цим, та зятеві й це не подобалося, адже він вважав, що чоловікові має готувати дружина.
Валентина вже не раз хотіла розлучитися з чоловіком, та мама її відмовляла: що рідні скажуть, що люди подумають про них, що говоритимуть?
Так і жили, а згодом Валентина народила доньку, тому про розлучення й вже не думала, адже батько потрібен для дитини, сім’я має бути в доньки, як і у всіх діток.
Так і жили: чоловік заробляв зовсім небагато, нічого його більше не цікавило його, дитина повністю на Валентині, а побут весь на її мамі, але Петро все одно постійно чимось не задоволений, все не влаштовувало його.
Та згодом моя двоюрідна сестра Валентина таки зважилася на розлучення з чоловіком.
А вже через два місяці розповіла мені, що її Петро знову одружився.
Як виявилося згодом, у дружини Петра дуже непростий характер, вона на собі всю роботу не тягне, відразу все поставила на місця: зараз у них двоє дітей, Петро вдома готує і прибирає, не дивлячись на те, що має роботу, щовихідних їздить кудись з дітьми, щоб дружина могла відпочити і приділити час для себе. В усьому її слухає і намагається догодити.
Дивлюся я на цю історію, яка стільки років перед моїми очима розвивається і не можу повірити в це.
Не покидає мене думка проста, чому чоловік з одною дружиною був недобрим, а з іншою – золота людина? Як думаєте, в чому справа?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую