Моя дружина зараз сидить в декреті, працюю лише я. Нещодавно зламалася наша пральна машинка і Рая тиждень прала руками. Влітку ми позичили гроші у кума, потрібно було перекрити в хаті дах. Борг ще не віддали, тому нову машинку купити не могли. А на свята приїхав в гості мій брат – Володимир. Він у нас живе заможно. Брат став розповідати, як у нього гарно йдуть справи, як добре відпочили на Новий рік в Єгипті, яку гарну шубу купили дружині. Коли усі встали з-за столу, я попросив у брата позичити 10 тисяч гривень, щоб дружина не прала руками. Після того вечора Володя дзвонить мені мало не щодня, краще б я попросив гроші у чужої людини

У наших батьків двоє дітей: я і мій брат Володимир.

Зараз мені 37 років, братові – 45.

У мене вже є дружина і донька. Володимир живе в Києві, має троє дітей.

Марина моя сидить в декреті, я працюю зараз один. Брат в столиці має свій бізнес, добре заробляє. Володимир з сім’єю часто їздить по закордонах, але я братові не заздрю, бо знаю, що він багато років працював важко сам, щоб досягти успіху на достатку.

На свята він приїжджав до нас в село, ми живемо по сусідству з батьками.

Якраз тоді у нас поламалася пральна машинка, моя дружина Зіна прала руками вже тиждень. ми не могли купити тоді нову, бо ще мали борг: я перед тим позичив у кума багато грошей, бо ми перекривали дах в хаті. Гроші обіцяв повернути за три місяці, тому не могли їх витрачати.

Тому до приїзду Володимира ми дружиною порадилися і вирішили, що поки будемо гроші віддавати кумові, а у Володимира позичимо гроші на пральну машинку.

За святковим столом брат розповідав про свої успіхи, розповідав, як гарно вони відпочили в Єгипті на новий рік. Всі сміялися і веселилися.

А після застілля я підійшов до Володимира і попросив позичити 10 тисяч гривень. Для брата це не великі гроші, але він враз задумався. А потім дістав аркуш паперу, ручку і сказав:

– Пиши!

Я його не зрозумів відразу, розгубився. Але Володимир пояснив далі:

– Пиши мені розписку. Вкажи ще, будь ласка, дату коли ти повернеш мені усі гроші.

Мені відразу стало дуже прикро, я на мить скам’янів. Але звертати вже було нікуди. Я взяв аркуш і ручку і став писати, в кінці вказав дату і розписався.

Ми з дружиною ще довго не могли повірити в те, що сталося. Справа не втому, що я не збирався повертати гроші, я віддам все до копійки. Але я не очікував такого від найріднішої людини. Не очікував.

Інколи брат телефонує, запитує чи я відкладаю гроші, щоб йому віддати. Я вирішив, що йому поверну відразу, а потім вже віддам кумові. Ви знаєте, краще позичити в когось чужого, ніж в рідної людини. Щоб потім не стати ворогами.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.