fbpx
Життєві історії
Моя донька вчора заїхала до мене у справах. Посиділа у мене десь годину, а чоловік їй аж 3 рази телефонував. Анатолій прекрасно знав, що вона у мене і йому це дуже не подобається. Моя донька рідко приїжджає до мене, зовсім мені не телефонує, а коли я її набираю, то може мені лише одне речення сказати. І так ми живемо вже 4 роки, відколи Ірина вийшла заміж

– Моя донька до мене вчора заїжджала у справах, – розповіла мені сусідка Мирослава. – Треба було собаку звозити до ветеринара, а у неї є своє авто. Вся ця поїздка зайняла у неї не так вже й багато часу, десь, можливо, годину, і ти думаєш, за цей час скільки разів їй чоловік зателефонувала? Три. Аж три рази! “Ну ти де? Ну коли приїдеш? Ну скоро вже?” Анатолій ж добре знає, що Іринка у мене зараз, і йому це так прямо не подобається, що він постійно їй спокою не дає. Повернулися додому, я кажу доньці, щоб зайшла до мене повечеряти, бо голодна ж, а вдома ще нічого не зготовлено. А Іринка – мовляв, мамо, наступного разу я до тебе обов’язково забіжу. Ти ж бачиш, каже, що діється?

Єдина донька Мирослави, Ірина, заміжня вже 4 роки. І весь цей час теща з зятем все ніяк не можуть налагодити відносини між собою.

І начебто окремо обоє вони непогані люди, і не сперечалися вони між собою, і ділити їм нічого. І чому вони між собою спільної мови знайти не можуть ніяк?

Анатолію дуже не подобається, коли їйого дружина у своєї матері буває.

– Знову матусі своїй телефонуєш? Ну ну! – постійно говорить він своїй дружині. – Відразу видно, що ти мамина доня.

Сам Анатолій своїй мамі телефонує дуже рідко, і тільки в разі потреби. Мати у нього – досить молода ще жінка, працює на керівній посаді, про свого сина згадує пару раз на рік. Якось не прийнято у них сентименти, вони одне від одного якісь далекі.

– Аж до того, що неправду моїй доньці своєму чоловікові говорити доводиться – мовляв, по роботу поїхала, а сама до мене, – зітхає Мирослава. – Коли я телефоную, відповідає коротко, загальними фразами – я так розумію, щоб Анатолій не здогадалася, що це вона зі мною лишній раз розмовляє.

– Чому він так до тебе ставиться? – запитала я у Мирослави.

– Та в тому й справа, що я сама навіть не знаю! – зітхає моя подруга.

– А я знаю, чому! – відразу я відповіла їй. – Тому що донька твоя дозволяє Анатолію так поводитися. Давно могла навести в своїй родині лад. Правильно в народі кажуть – не ладиться з невісткою – вина сина в цьому, не ладиться з зятем, вини свою доньку. Любити тебе твій зять не зобов’язаний, так я повністю згодна з цим. Але поважати тебе він повинен.

Подруга більше нічого мені не говорила. Можливо, образилася на мене, шкодую, що полізла в їх родину. Але я вважаю, що командувати вдома має не лише один чоловік, адже дружина теж має своє слово. У мене з моїм чоловікос суцільне порозуміння, як тільки ми одружилися, я ще з першого дня сказала своєму чоловікові, що командувати вдомі йому не дозволю. Ми все маємо вирішувати спільно. Відтоді ніколи проблем немає у нашій сім’ї. А хіба я не права?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page