У мене є дочка Христина, яка образилася на мене практично ні за що. Я їй пробувала пояснити, що я по-іншому і не могла вчинити, але вона мене не слухає.
Христина любить гроші, тому і поїхала в Польщу на заробітки. Вона постійно скаржилася і на те, що ми з батьком мало їй дали, і на те, що чоловік її не забезпечує. Жити дочка хотіла багатим життям.
Ми і справді дали їй небагато, але донька вивчилася, отримала вищу освіту, це в наш час також немало.
А після весілля ми запропонували їй з чоловіком жити у нас в будинку, місця всім вистачає. Тут народилася внучка, я чим могла, допомагала з дитиною.
Прожила Христина з чоловіком 10 років, все квартиру хотіла, але грошей на власне житло не було.
Одного разу донька прийшла з роботи і повідомила, що звільняється і їде в Польщу на заробітки. Як ми її не відговорювали, нічого не допомогло.
Дочку і чоловіка вона залишила з нами, а сама поїхала. Нам усім залишилося тільки змиритися з її рішенням.
Андрій, наш зять, хлопець хороший, я за 10 років їхнього спільного життя жодного поганого слова про нього сказати не можу.
Але він пів року пожив з нами, а далі вирішив розлучатися з моєю Христиною. Каже, мовляв, що це за життя – вона там, я тут. І він правий!
Я його розумію, Христина навіть не щодня нам телефонувала. І відразу сказала, що не повернеться, поки грошей на квартиру не заробить. А на це ж скільки часу потрібно, за рік-два на квартиру точно не заробиш!
Я їй казала, щоб вони разом їхали, я з внучкою побуду. Але чомусь ні донька, ні зять не дослухалися до моєї поради. Сім’я розвалилася, дитина залишилася зі мною.
Щоправда, і донька, і зять дають гроші, так що хоч фінансових проблем у нас немає.
Весь цей час я з зятем спілкуюся, а моїй доньці це дуже не подобається. Але я вважаю, що дитина має право бачитися з рідним татом.
Андрій вдруге одружився, в новій сім’ї у нього народилася дитина. Але він продовжує дбати про доньку, часто приходить до нас, приносить їй подарунки.
Цього року 1 січня Андрій зателефонував і сказав, що хоче зайти до нас в гості, має подарунки для дочки.
Я накрила стіл, а він прийшов не один – з дружиною і дитиною. Ну не виганяти ж мені гостей!
Я їх гарно прийняла, ми добре посиділи, але коли про це дізналася моя донька, дуже образилася, сказала, що це зрада з мого боку.
Що я зробила не так? Мені здається, що якраз я і поступила по-людськи.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
