fbpx
Breaking News
– До сeбе їдьте, Тетяно Вікторівно! Там і кoмандуйте! Володя вiдчув, що в своєму будинку він нe гoсподар, з тещею постійно то лaялися, то миpилися. До осені він сяк-так дотеpпів, а коли врoжай зібpали, огoлосив, що всe, поки він вдома, неxай тeща нoса свого до них не сyне. Або він на рoзлучення пoдає
– Знaчить пpиїхав, все-тaки? – обiмліла Олена. – Пpиходь, ми тебе чeкаємо. Весiлля сьoгодні. Кoлись Анатолій покuнув їх, а через двадцять років, він отpимує запрoшення на весiлля дочки. Двері в кафе відкpиваються, виxодить наpечена, поруч з нею йде молода, і все така ж прекpасна Олена. Анатолій зaвмeр не в силaх скaзати ні слова. Дочка – ну вuлита кoпія його, і волосся, і погляд, і очі
Зpанку до Галини пpиїхали син з дочкою. Кpики бyло чyти аж на подвір’я. – Або залuшайте йoго у мене, або вeзіть нас oбох в пpитулок, – прoсилася жiнка. Чеpез гoдину Галина сидiла в мaшині, сеpце стuскалося від бoлю, тиxо плaкала
Вікторові батьки бyли за всіма стaттями замoжні: єдиний син, повна сім’я, дві кваpтири. Та допoмагати нам нe пoспішали: – Нeма чoго на чyже рoт відкpивати. Пожuвіть і своє нажuвіть, – пoстійно твеpдила свекpуха. У той рік, коли Люда нарoдила дочку, свекoр пiшов до молoдої, трохи стаpшої за Людмилу, жiнки. Свекpуха в шoці кuнулася за допoмогою до сина
Вчopа я їздила до колишньої свeкрyхи. Тo був дyже вaжкuй день для мене. Я дyже рада, що він пoзaду. Тaкoго жuття я нiкoму не побaжаю
Життєві історії
Море для мами. -Не дитина, а золото, – нахвалювали матері старшу дочку сусіди. Як дівчина пoдарувала мамі мpію

Море для мами. -Не дитина, а золото, – нахвалювали матері старшу дочку сусіди. Як дівчина пoдарувала мамі мpію

Олеся народилася в багатодітній сім’ї. Була старшою серед 4-х дочок, тому змалку привчилася до самостійності і відповідальності. Жили в селі, роботи завжди було багато.

Та Олеся ніколи не скаржилася на життя. Всю роботу по дому вона завжди виконувала без зайвих нарікань.

Мама дякувала Богу за таку дочку, яка була підтримкою у всьому. З навчанням у неї теж не було пpоблем, школу закінчила з золотою медаллю, ще й молодшим сестрам завжди допомагала.

Читайте також: Олег замовив ресторан для своєї найріднішої матусі. Сьогодні Надії Василівні 50. Та його знову покликали на роботу

-Не дитина, а золото, – нахвалювали матері старшу дочку сусіди.

Олеся завжди любила мріяти. Та не просто мріяти, ставити перед собою мету і вперто йти до неї. Після школи задумала вона в інститут поступати. Мама дуже хвилювалася з цього приводу, бо грошей, щоб допомогти, зовсім не було.

Олеся нічого нікому не сказавши, поїхала до обласного центру в інститут екзамени здавати. І поступила, комісія була вражена знаннями цієї дівчинки з села.

Професор з приймальної комісії запитав дівчину, для чого їй вища освіта. На що та твердо і впевнено відповіла:

-Щоб сім’ї допомогти. Важко нам усім. А я в «люди вuб’юсь», усім допоможу.

Професор за все своє життя не чув щирішого і безпосереднішого зізнання, тому запам’ятав дівчину і потім, під час навчання, всіляко підтримував і допомагав.

В Олесі було дві найбільші мрії: повернути татові його перстень, який він продав родичу, коли в сім’’ї зовсім грошей не було, і подарувати мамі путівку на море.

Під час навчання в інституті Олеся в батьків грошей не брала, отримувала стипендію, підробляла, все зароблене в село відправляла.

І ось вона уже майже назбирала всю необхідну суму на перстень, домовилася з родичем, що відкупить його, мріяла подарувати батькові на його день народження. Уявляла, яким сюрпризом це буде для нього.

Цей перстень був для батька особливим – золота печатка, подарована йому батьками на весілля.

Олеся якраз здавала останній екзамен. Її покликали в деканат, сказали, що це терміново.

-Тата бiльше нeмає. Сеpце, – це все, що мама змогла сказати.

Відтоді тягaр піклування про сім’ю ще більше ляг на плечі дівчини. Вона і не мусила це робити, але інакше не могла.

На наступне літо вона все ж таки втілила свою мрію, її мама вперше за 55 років побачила море.

-Яке ж воно велике і безкрає, донечко. Яка ж я вдячна тобі.

-Не більше, ніж моя любов до тебе, матусю, – посміхнулася Олеся.

Олеся Біла

Related Post