Господи, Ти знаєш краще від мене, що я скоро постарію.
Втримай мене від звички думати, що я маю з усякого приводу що-небудь сказати.
Вбережи мене від бажання втрутитися у справи кожного, щоб що-небудь покращити.
Нехай я буду мислителем, але не занудливим. Корисним, але не деспотом.
Оберігай мене від спокуси детально описувати безкінечні подробиці.
Дай мені крила, щоб навіть у немочі я міг досягнути мети.
Скріпи мої уста, якщо я захочу розповідати про свої хвороби.
Їх стає все більше, а бажання розповідати про них – все солодше.
Не насмілююся просити у тебе про добру пам’ять, але примнож мою любов до людей.
Втихомирюй мою самовпевненість, коли трапиться, що моя забудькуватість зіткнеться з пам’яттю інших.
Про одне благаю, Господи, не жалій мене, коли матимеш нагоду провчити мене, довівши, що я можу помилятися.
Якщо я міг колись бути привітним, збережи в мені цю здатність.
Навчи мене, Господи, знаходити добро там, де його не чекають та розпізнавати приховані таланти в інших людях
Свята Тереза Авільська
Читайте також: ЩО РОБИТИ, КОЛИ МЕСА — ТІЛЬКИ ОБОВ’ЯЗОК
