Цього року, влітку, моя свекруха приїхала з Італії. Вона на заробітках мам вже багато років. Дуже давно поїхала туди.
Ми самі зараз живемо в селі. В одному селі зі свекрами.
Справа в тому, що коли ми з Михайлом одружилися, то ми стали жити в моїй хаті, яка дісталася мені від моєї бабусі.
В цей час донька свекрухи, залишилася жити з батьками, потім вийшла заміж і чоловік теж перебрався жити до неї і її батьків.
Свекри мої люди ніколи багатими не були, але працювали і жили не гірше нас.
Тому свекруха свого часу вирішила поїхати в Італію.
Мати чоловіка особливо ніколи грошима не розкидалася, приїжджала додому, нам привозила гостинці, а нашим дітям гроші. Звісно, це не були великі суми, пару сотень євро, але смаколиків вона привозила багато.
Я завжди була вдячна матері чоловіка, адже вона робила нам добро.
Свекруха завжди говорила, що збирає гроші для себе, мріє зробити в будинку своєму ремонт, купити авто з чоловіком, збудувати гараж і новий хлів, адже той вже старенький, тому ми всі розуміли її.
Місяць тому свекруха повернулася додому, сказала, що втомилася, зима, грошей трохи собі відклала, більше на заробітки не поїде.
Нам навезла купу гостинців, дітям дала по 100 євро.
Ми її радо зустріли в себе вдома, я накрила стіл, ми добре посиділи, порозмовляли.
А через тиждень я дізналася, що свекруха купила своїй доньці двокімнатну квартиру в місті від зовсім чужих людей.
Я була така здивована, що й словами не передати.
Тиждень тому сиділа в мене на кухні і словом не обмовилася, а тут така новина.
Чоловік повернувся додому і я в нього запитала чи це дійсно правда, бо до останнього повірити не могла.
Степан, виходить, все знав, але нічого не хотів мені розповідати, щоб не засмучувати мене, адже сам не розуміє, чому мам так винила. Він теж засмутився, що батьки вирішили вчинити саме так.
Але що він міг зробити?
Я, відтоді, ще не говорила ні з свекрухою, ні з зовицею.
Я не розумію чесно, чому свекруха вчинила саме так. Мій чоловік дуже допомагає своїм батькам, у нас є автомобіль, ми завжди їх возимо куди потрібно, тай свекри добре ставилися до нас.
Як це так: одній дитині двокімнатну квартиру, а іншій – 200 євро і торба продуктів?
Степан, хоч образився в душі, бачу важко йому теж, але виправдовує маму, каже може батьки вирішили, що донька доглядатиме їх на старості років, тому купили квартиру їй.
Та свекри мої люди ще зовсім здорові, самі все роблять ще й допомагають дітям і ми дуже багато допомагали їм.
Я розумію, що гроші свекрухи і я до неї нічого не маю, це її вибір, що вона квартиру рідній доньці купила?
Але чому така несправедливість, адже у неї ще є син?
Сиджу і думаю чи варто зателефонувати свекрусі, щоб відверто з нею поговорити і не мати камінь на душі, чи краще мовчати?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую