Місяць тому стала помічати, що на роботі жінки пліткують про мене. Менше стали спілкуватися зі мною, на каву не кличе ніхто. А одного вечора сусідка до мене підійшла. – Світлано, хочеш про чоловіка тобі твого щось розкажу, тільки ти не ображайся

Коли я чула від інших жінок про зраду чоловіка, була холодною до цих розповідей, правду кажучи.

Ну шкода мені жінку, знайома то моя чи не знайома людина. Але й що? В житті буває всяко.

Звикла, що люди навколо мене одружуються, потім розлучаються, мають другий шлюб, а далі живуть, як в кого складеться життя.

Така собі рутина. А ви по іншому ставитеся до цього? Таке життя.

Довкола мене багато розлучених жінок, хтось сам і дітей двох виховує, якось живуть, справляються, звикли.

Але тиждень тому моє життя розділилося на до і після, і вже, на жаль, ніколи не буде, як колись.

Я сама дізналася про зраду чоловіка.

Мій Іван! З яким я прожила щасливо 20 років у шлюбі!

Спочатку я на роботі бачу люди перешіптуються, якісь погляди дивні на мене, осторонь ходять, спілкуватися менше стали. Це я помітила на початку літа.

А потім сусідка мене зустріла, я пізно ввечері поверталася додому і Люда сама до мене підійшла.

– Світлано, скажу тобі правду, бо шкода мені тебе. Я сама розлучилася 3 рок тому, нелегкий період був в моєму житті. Чоловік рік зустрічався з моєю найкращою подругою, я й не знала нічого, а потім він до неї пішов. Усі люди знали, але не говорили мені довгий час і це засмутило мене найбільше. Тому я тобі скажу – твій Іван давно з кумою вашою зустрічається. Більше мене нічого не розпитуй, важко мені тобі це говорити. Краще у нього запитай.

Ноги мої були наче з бавовни, поки я додому дійшла. В голові одна думка – Іван і кума Оксана! Але ж вона старша за нього на цілих 7 років.

Невже може бути таке?

Я чомусь завжди думала, що то могла б бути якась молода дівчина, але точно не Оксана, якій 47.

Кума моя розлучилася давно, сама виховує доньку, має роботу, але заробляє небагато, така собі звичайна жінка – непоказна.

А тут така новина.

Іван був здивований, усе заперечував, казав не слухати нікого, адже люди завжди будуть пліткувати, а тим паче усі заздрять нашій сім’ї, адже ми дійсно дуже добре живемо.

Мій чоловік, дійсно, людина сімейна, я б сама ніколи не запідозрила б таке.

Відтоді спокою я не маю, наче й віру Іванові, але й слова сусідки з голови не виходять. Вже стала телефон чоловіка перевіряти, слідкую за ним. Але хіба це нормально?

Не знаю, що робити. Як бути тут?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page