fbpx
Життєві історії
Місяць тому, після стількох років мовчання, раптом подзвонила свекруха. І попросила, щоб мою дитину до неї на дачу ми більше не возили. Мій колишній чоловік іноді забирає доньку до себе, але його батькам це не подобається

В першому шлюбі я прожила 8 років і він закінчився розлученням, дітей у нас не було. Я дуже хотіла стати мамою, а от мого колишнього чоловіка це питання не хвилювало, тому ми і розійшлися.

Коли мені було 34 роки, я зустріла Вадима. Ми почали зустрічатися і через деякий час я зрозуміла, що чекаю дитину. Вадиму про майбутнє батьківство я теж повідомила, але я ні про що не хвилювалася, я була фінансово незалежна – мала свою невеличку справу, трикімнатну квартиру, машину. Жила окремо від батьків.

Вадим познайомив мене зі своїми батьками. Мені не сильно зраділи, але в «улюблені невістки» я і не напрошувалася, а ось з колишньою свекрухою ми дружимо досі. Саме колишня свекруха і інші родичі мого колишнього чоловіка першими привітали мене з народженням дитини.

Я працювала весь декрет аж до народження дитини, на Вадима надії не було – у нього нестабільний заробіток. Виходячи заміж, я і не розраховувала на його утримання. Свекри, досить скупі люди, чомусь дзвонили мені і запитували, коли Вадим заплатить комуналку – адже прописаний він був у них. Але жив-то він у мене, і користувався тією комуналкою, яку оплачувала я!

На народження дитини сім’я чоловіка не подарувала мені нічого – ні пелюшки, ні сорочечки, ні брязкальця. Зате посипалися повчання і цінні вказівки, ніби я в свої 35 я не могла розібратися, що ж робити.

До того ж, до нас в будинок став частенько став заходити свекор. Він приходив, як до себе додому, кидав свій одяг де попало, я тільки ходила слідом за ним і збирала.

Він обшарював всі кути, уважно розглянув сантехніку, вилаяв ремонт, хоча у самих свекрів квартира не бачила ремонту років тридцять: старі шафи, сантехніка тих же часів, штукатурка зі стелі сиплеться. А Вадим все обіцяв: «Переїдемо – я такий ремонт зроблю!». Хоча за той час, що він жив у мене, він абсолютно нічого не зробив.

Причина візитів свекра розкрилася через кілька днів. Щасливий чоловік прийшов і повідомив, що його батьки пропонують нам «вигідний обмін»: їхня трійка на мою трійку. Єдина різниця між квартирами – у свекрів дві лоджії. А свекри, як обмін відбудеться, продадуть мою квартиру і куплять собі будинок за містом.

– Ні, Вадим, обміну не буде. Тут – я сама собі господиня. А там – ти прописаний. Нехай вони продають свою квартиру і купують собі будинок де завгодно, – відмовилася я.

Але ж головне – і на рахунок розлучення свекри все продумали: мої батьки повинні були переїхати до мене, а Вадим – в квартиру моїх батьків. Ось такі молодці, як чудово все розпланували.

Варто було мені відмовитися від такої щедрої пропозиції, як з Вадимом ми розійшлися, а я автоматично стала поганою.

Відтоді пройшло 9 років. За цей час, мою дитину свекри жодного разу не привітали з днем ​​народження. Ні листівки, ні по телефону. Вадим іноді бачиться з дитиною, але майже не допомагає. Інколи влітку на кілька днів забирає доньку до свекрів на дачу.

А місяць тому, після стількох років мовчання, раптом подзвонила свекруха. І попросила, щоб мою дитину до неї на дачу більше не возили. Об’їдає їх, мабуть, 9-річна дитина. Я їй відповіла, нехай всі претензії до свого сина пред’являє.

Донька вже підросла і все розуміє, я не знаю, що їй відповісти на питання: «Чому мене не люблять дідусь і бабуся?». Виправдання їм придумувати? Як дитині прямим текстом сказати правду?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page