Повертатися в рідну домівку у Ярини не було ніякого бажання. Тут, в Римі, вона нарешті знайшла спокій.
Навіщо повертатися до людей, від яких вона втекла? Чоловік їй зрадив з її рідною сестрою. Цій історії вже багато років, вже й діти виросли. Саме тому і подалася Ярина 10 років назад в Італію.
Ксенія, молодша сестра Ярини, завжди все хотіла робити, як її старша сестра. Наслідувала її в дитинстві в усьому. Коли дівчатка підросли, Ксенія хотіла вдягатися так, як Ярина. Ні, не в подібні речі, а саме в її одяг.
Різниця у віці між дівчатами була невелика, всього один рік, то ж Ксенія без проблем одягалася в спіднички, сукні чи курточки старшої сестри. Ярина не перечила, адже для молодшої улюбленої сестрички їй було не шкода нічого.
Коли Ярина закінчила школу, поїхала з села в обласний центр, поступати в університет. З дитинства дівчина мріяла стати вчителькою молодших класів. І у неї все вийшло, а от молодшій сестрі через рік не вдалося поступити в університет, тому вона була пішла вчитися в технікум.
Якось після третього курсу Ярина привезла додому Валентина, свого нареченого. Хлопець дуже сподобався її батькам, але також припав до душі молодшій сестрі. Ксенія цього не помічала, вже тільки після весілля така думка промайнула у неї, коли одного разу на дні народження мами, Ксенія відверто загравала з її чоловіком.
Але Ярина відразу відкинула цю думку, та дарма… З Валентином вони жили в місті, в квартирі, яка залишилася чоловікові від бабусі. Ксенія інколи приїжджала до них в гості. А одного разу попросилася пожити у них два тижні, мовляв, шукає роботу, постійні співбесіди і з села важко щодня добиратися.
Саме в цей час Ярина лягла в стаціонар, так як дуже хотіла дітей. Бог змилостивився над Яриною і Валентином і невдовзі вона зрозуміла, що чекає дитину. Першою, кому вона розповіла про це, була її сестра Ксенія. Та якось не дуже радісно сприйняла цю новину і у відповідь зізналася, що теж чекає дитину. Хто батько, так і не сказала, натякнула лише, що чоловік одружений, чужу родину руйнувати вона не збирається, тому буде народжувати сама.
Ксенія народила чудового хлопчика, а через місяць у Ярини і Валентина народилася донечка. Діти часто разом гралися у бабусі і з кожним роком Ярина все більше помічала їхню схожість між собою. І знову гнала сумні думки від себе…
Не хотіла помічати і того, що Валентин усе, що купував їхній донечці, купував і племінникові.
Якось Ярина не витримала і запитала Ксенію прямо, хто батько її дитини, чи, бува, не її Валентин. Ксенія наче зраділа цьому запитанню і без зайвого сум’яття зізналася, що так – батьком її сина є Валентин. І що вони давно кохають один одного, але Валентину шкода Ярину і тільки тому він не йде від неї.
Про розмову з сестрою Ярина нічого не сказала чоловікові, а тільки почала тихенько збирати документи, щоб поїхати на заробітки. Багато її знайомих там непогано влаштувалися. За донькою, якій на той час виповнилося 10 років, мала наглядати мама, а чоловікові вона сказала, що їде заробляти гроші, бо хоче щоб у них був власний будинок.
За 10 років Ярина всього кілька разів була вдома. Через рік забрала доньку до себе в Італію. Будинок таки збудувала – висилала гроші батькам, а вони будували. Ярина і сама не знає, чи знадобиться їй цей двоповерховий палац, адже і її життя, і життя її доньки налагодилося тут, в Римі.
Розлучитися Валентин так і не наважився. Продовжував жити в своїй квартирі. Ксенію до себе жити не взяв, але і не припинив спілкування з нею. Чи сказали вони синові Ксенії, хто його батько, Ярина не відала.
Місяць тому Ксенія зателефонувала Ярині в Італію, просила приїхати на весілля. Син після третього курсу закохався в свою одногрупницю, Ксенія вже й онука чекає. Тому запрошувала сестру з донькою розділити їхню радість. Хоч і не хотіла, але Ярина все ж наважилася поїхати на весілля. Не заради сестри, заради дітей, адже у її доньки одружується, як не крути, рідний брат…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
