fbpx
Життєві історії
Місяць тому Антоніну Василівну запросили в гості в дім сватів. Там, в урочистій обстановці, їй і оголосили радісну новину про те, що у неї скоро буде внук. Вона образилася, бо цією звісткою дочка спершу поділилася із свекрухою, а потім – з рідною мамою. – У моєї дочки тепер інша мама – Лідія Миколаївна, а я не потрібна! – жінка вирішила зробити перерву в спілкуванні

Тепер дочка любить свекруху більше, ніж рідну матір.

– Я вважаю, що дочка свій вибір зробила сама! – ображено зітхає пенсіонерка Антоніна Василівна. – Я їй не потрібна! Нав’язуватися не бачу сенсу. Те, що свекруха знає про те, що вона чекає дитину, а я, рідна мати, ні – це вже остання крапля, я вважаю. Так хіба робиться? За матеріалами

У тридцятирічної Ксенії не проста, а, як кажуть  – золота. Цього разу все йде добре, і термін вже досить-таки пристойний, підбирається до середини. Але Ксенія з чоловіком забобонно вирішили не говорити про своє цікаве положення нікому. До останнього часу не в курсі були ні кращі друзі, ні навіть Антоніна Василівна, мати Ксенії.

Ніхто, крім свекрухи, Лідії Миколаївни.

Треба сказати, з свекрухою у Ксенії теплі відносини з самого початку. Лідія Миколаївна весела, позитивна, добросердна. Вона молодша за Антоніну Василівну на десяток років, сина народила дуже рано – і з невісткою вони, по суті, як подружки. Зі свекрухою Ксенія може обговорити і книги, і фільми, і молодіжну моду, як з ровесницею.

З мамою, звичайно, не те. Антоніна Василівна – звичайна, в міру депресивна пенсіонерка, яка живе на пенсію, вічно економить, існуючи пліч-о-пліч з постійно включеним телевізором.

– Я про цю Лідію Миколаївну тільки і чую від дочки останні десять років! – ображено зітхає Антоніна Василівна. – Всі свята вони у свекрухи і її чоловіка. Відпочивати разом їздять! По магазинах ходять щось купують, обговорюють. Лідія Миколаївна те, Лідія Миколаївна се! Рідна мати не потрібна! Хоча я дочку попереджала: мовляв, дружба зі свекрухою – це добре, але розслаблятися не варто, і сильно зближуватися теж. Свекруха – це вoрог! У будь-якому конфлікті вона завжди буде на боці сина. Так що чим вона менше знає, тим завжди краще!

Але Ксенія застереження матері явно не слухає.

У свекрухи молодий п’ятдесятирічний чоловік, вони працюють і добре заробляють, ведуть активний спосіб життя, подорожують, ходять в театр, займаються спортом. У них великий заміський будинок, купа друзів, пікніки і шашлики мало не щотижня.

– Як медом у них там намазано, – зітхає Антоніна Василівна. – Молоді від них не вилазять!

Їй хотілося б, щоб дочка дзвонила, цікавилася її життям, ділилася планами, приходила в гості, розповідала щось цікаве. Але все спілкування з часу заміжжя Ксенії йде тільки з ініціативи Антоніни Василівни.

– Завжди дзвоню я, і як кліщами з неї тягну кожне слово! – розповідає Антоніна Василівна. – Як на роботі? Як вдома? Які плани на вихідні? Де були, куди поїдете? Дочка як повинність відбуває, відповідаючи на питання! «Так, ні, нормально, не знаю ще!» – ось і вся розмовa.

Місяць тому Антоніну Василівну запросили в гості в будинок Лідії Миколаївни, де, природно, були і Ксенія з чоловіком. Там, в урочистій обстановці, їй і оголосили радісну новину про те, що у неї скоро буде внук.

– Легко було зрозуміти, що новинa з усіх присутніх це тільки для мене! – скаржиться Антоніна Василівна. – Свекруха давно в курсі, і навіть свекор теж, хоча він-то не рідний батько зятя, і майбутній дитині навіть зовсім не рідня.

Загалом, Антоніна Василівна серйозно образилася на дочку і вирішила зробити перерву в спілкуванні.

– Четвертий тиждень не дзвоню, і що ти думаєш? Ніхто й не помітив! – ображено розповідає вона. – Дочка навіть жодного разу не вийшла на зв’язок, щоби запитати, чи жива я взагалі?

Ні, ну як – раніше я дзвонила через день та кожен день, а тепер замовкла, ну логічне ж питання – щось трапилося? Але це нікого, схоже, не турбує взагалі. Ну і нехай, треба робити висновки! У моєї дочки тепер інша мама, Лідія Миколаївна. А я не потрібна!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.