Мій зять з досить бідної сім’ї, на жаль. Донька наша з чоловіком живуть з нами в невеликій сільській хаті, так вже склалося.
Всі однокласниці моєї Ганни живуть в місті, жодної в селі не залишилося, хто до чоловіка жити поїхав у місто, хто гарну роботу собі там знайшов життя своє влаштовує гарно, люди якось влаштовуються, заробляють.
А Ганна моя, свого часу, нас з батьком не послухалася, вона вийшла заміж за Миколу.
Ми з чоловіком дуже добре знали його сім’ю вже багато років, тому, як могли вмовляли не виходити заміж за нього, вони жили дуже багато і перспектив не було зовсім. Думаю батьки зрозуміють мене, бо всі хочуть лише найкращого життя для своєї дитини.
Микола – людина не погана, він все допомагає нам з чоловіком і по господарству, і на городі, але робота на фермі за 4 тисячі гривень його повністю влаштовує, більшого він не прагне. Але хіба це гроші для сім’ї? Микола каже, що він і так вже добре живе, місто він не любить, тому іншу роботу шукати не буде, навіть не налаштовується на це.
Ви не подумайте, я не якась там прискіплива теща, яка скрізь лише шукає негатив, але хочу щасливого життя для своєї доньки, не хочу, щоб вона все життя тулилася в сільській малій хатині і крім городу та корови нічого не бачила. Я хочу її сім’ї кращого життя, тому готова їм допомагати, але сам зять нічого не хоче робити. Як його вмовляти я навіть не знаю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – krassever.
