Сьогодні до мене прийшла донька і почала скаржитися, що чоловік, замість того, щоб купити додому шафу, купив мамі путівку на море. Дуже їй, бачте, треба було. А він відмовити рідній матері не може – не звик.
Я цього ніяк зрозуміти не можу, бо вважаю, що батьки мають допомагати на початках дітям, а не навпаки. Все, що можу, я віддаю доньці і зятю, яких дуже люблю.
Я така теща, яка у всьому підтримує зятя. Ось жінки біля нашого під’їзду тільки б обговорювали, які ледарі дісталися їхнім дочкам. А я так розумію: молода сім’я відразу ідеальною не стає.
У мене нормальний зять, хороший хлопець, поважний. Від допомоги або поради моєї не відмовляється, корони на голові не носить. Так ми з ним відразу домовилися: якщо що – спокійно обговорюємо проблеми, не тримаємо в собі, але і не ображаємося, якщо почуємо неприємне.
У моєї дочки характер не найкращий, з зятем мені легше домовитися. Живемо всі в одному місті. Ми з чоловіком в розлученні вже 15 років, так що до сім’ї я його не відношу. У всіх своє житло, діти живуть окремо. Проблема у нас саме в свасі. Причому, непорядок бачу я одна.
Вона жінка вільна, молодша за мене, але не працювала за своє життя жодного дня! Так це правда. Скільки чоловіків у неї – сама не пам’ятає, головний критерій у неї був – щоб забезпечував. З кимось розписувалася, з іншими так жила. Містечко у нас невелике, все на виду. А зараз, коли вік підійшов до пенсії – залишилася одна.
А пенсії-то не передбачається, хоча якісь гроші отримує. Як живе? Син годує. А він не бізнесмен, простий роботяга, все своєю працею хлопцеві дістається. І навіть слова матері не сказав: треба, так треба! Майже половину заробітку їй віддає.
Я стараюся, як можу, допомагати молодій сім’ї. Гаразд – вони поки без дітей. Але молоді ж, одягнутися по-модному хочеться, машину пора оновити. Та хіба мало у сім’ї витрат! Квартиру ось ремонтують, від бабусі йому дісталася. Вона його і виховувала, поки мати життя вигідніше та солодше собі влаштовувала.
Дочка мовчить, не картає чоловіка, не хоче, щоб він знову змін нічних набрав або таксував ночами.
Я вважаю, що сваха просто безсовісна! Пішла сама до неї. Думала, по-жіночому поговоримо, може, совість її розбуджу! Має сили працювати, чому ж не спробувати? Хоч на свої потреби копієчку б мала. Та й синові легше буде. Куди там! Вона такий концерт закотила!
А я всього лише запропонувала їй роботу: давно собі пригледіла для підробітку. Сиди вахтером в маленькій організації, записуй в журнал, хто ключ взяв і прихід-відхід співробітників. Сваха зверхньо сказала: щоб я так за такі гроші горбатилася? А то, що зять цю суму їй щомісяця від сімейного бюджету відриває – її не бентежить.
Виставила мене, але я не здамся! Ось обміркую все і знову піду. Я, звичайно, допомагала, і буду допомагати матеріально, але з свахою і її запитами треба щось робити. Переконати не вдасться, а може, підкажете, як її вигнати на роботу? Як переконати зятя їй не допомагати?
Фото ілюстративне – teplye-besedy.