Ярослава метушилася в гуртожитській кімнатці, не могла вгамуватися від переповнених почуттів радості і безмежного щастя. Вона наче не ступала на землю, а літала над нею, легка і тендітна. Оля і Валя, здивовано переглядаючись між собою, довго не могли зрозуміти, що діється з їхньою такою тихою і завжди спокійною подругою, поки вона сама майже не викрикнула:
– Мій Володя зробив мені пропозицію вийти за нього заміж! За матеріалами
Дівчата налетіли на Ясю з обіймами, поцілунками та привітаннями, лише видихнувши:
– Нарешті «дозрів»! Адже вже й самі довго чекали, коли ж хлопець прийме таке довгожданне рішення стати на рушничок щастя, яке відтягував, як міг.
Весілля вирішили відгуляти восени, адже на них чекали ще випускні державні іспити в університеті. І саме в день вручення дипломів Яся з дівчатами вирішила відверто поговорити і запросила їх на весілля, за дружку взяла Олю, бо Валентина теж збиралася під вінець.
Увечері після святкування закінчення навчання та прощання з університетськими роками вже випускниці брели до гуртожитку. За Валею приїхав її наречений, тому коли дівчата залишилися удвох, Яся ніби без особливого нав’язування почала розповідати про хорошого друга Володі Арсена, який десь бачив фотографію Олі та хотів би зустрітися з нею, познайомитися.
На що дівчина категорично заявила:
– Я за фотографіями не буду знайомитися! Мені таке не подобається.
На всі вмовляння подруги Оля стояла на своєму: ні на яке побачення вона не піде.
Йшла активна підготовка до весілля. Яся обирала весільну сукню і фату, разом з коханим замовляла ресторан, меню, продувала програму розваг. А відтак і Оля за таким шаленим ритмом життя, оскільки активно допомагала подрузі готуватися, забула про ту розмову-сватання. Звичайно, цікавилася, хто стане її дружбою, і дізналася, що ним буде двоюрідний Володин брат, з яким мала хороші дружні стосунки. Але доля розпорядилася інакше: брат не зміг приїхати, оскільки потрапив в лiкарню з aпeндицитом якраз за декілька днів до весілля. Тому Вова попросив Арсена бути його дружбою.
Яким же було здивування Олі, коли вона побачила зовсім іншого хлопця, ніж очікувала, надто коли сам свідок від нареченого, котрий їй відразу дуже сподобався, промовив:
– Ти гарніша, ніж на фотографії, яку я бачив!
Стало ясно, що це той самий хлопець, про якого так піднесено розповідала подружка, і з яким вона не захотіла побачитися, оскільки дотримувалася своїх невідомо звідки придуманих принципів.
Оля зрозуміла, що як не ховайся, як не втікай, доля зведе тебе з людиною, яку тобі сама ж призначила. Їм сyдилося бути разом. Адже невдовзі після їхнього знайомства пара відгуляла вже своє весілля.
Олена Вознюк
