fbpx

Мій тато багато років працював за кордоном, для того, щоб збудувати власний будинок. Коли я вийшла заміж, то привела зятя додому. Але мої батьки все частіше починають обговорювати сватів. Ось, мовляв, добре їм, спровадили сина до чужих людей і живуть собі спокійно

Мій тато багато років працював за кордоном, для того, щоб збудувати власний будинок. Я єдина донька в сім’ї, то ж само собою розуміється, що я мала б залишитися жити біля батьків. Адже тоді для кого ж вони все це дбали?

Багато разів чула історії про те, як не уживаються молоді сім’ї з батьками і думала, що мене це вже точно не торкнеться. У мене ніколи не було непорозумінь і розбіжностей з батьками. Після весілля всі погодилися, що жити нам краще разом, мій чоловік з іншого міста. Та, чесно кажучи, це навіть і не обговорювалося.

Микита, так звуть мого чоловіка, не з такої заможної родини, як я. Тому він із захватом сприйняв можливість жити у власному будинку. Мої батьки дуже постаралися – будинок у нас на два поверхи, з чудовою терасою, наше подвір’я доглянуте, є альтанка і сауна.

Спочатку все було добре, все цілими днями на роботі, зустрічалися тільки ввечері за вечерею, а потім розходилися по своїх кімнатах. З народженням дочки все стало змінюватися, ще й мама вийшла на пенсію і тепер ми цілими днями разом.

Чоловік з ранку до вечора на роботі і задоволений, що мені з дитиною допомагає мама і не бачить всього, що відбувається в будинку. А мама постійно чимось незадоволена, з кожного приводу робить зауваження. Нещодавно сказала, що ще рано нам було думати про дитину, самі ще діти, нам з чоловіком, до речі, по двадцять п’ять років.

Коли приходить з роботи тато, вона скаржиться, що все в будинку на її руки, вона дуже втомлюється, і починають обговорювати батьків чоловіка. Ось, мовляв, добре їм, спровадили сина до чужих людей і живуть собі спокійно. Мене дуже це образило, виявляється, вони вважають мого чоловіка чужою людиною, тоді як його батьки, дуже добре до мене ставляться.

Ну і що, що вони не такі заможні, як ми. Та хіба все в житті вимірюється грошима? Але мама переконана, що все саме так і є. І того, що вони нам дали на старті, ми з пів життя не заробили.

Можливо, це так. Але навіщо тоді давати і постійно це згадувати. Одного разу не витримала і все розповіла чоловікові, запропонувала зняти окрему, хоч маленьку, квартиру. Він не міг зрозуміти відразу, як це я не можу нормально спілкуватися зі своєю мамою, і коли ми поїдемо, вони образяться, та й дитину не на кого буде залишити.

На одну зарплату ми не зможемо потягнути окреме житло, але у нас є гроші на машину, які дали його батьки. Вони вирішили, що раз нам є, де жити, то нам потрібна машина. Але ці гроші чоловік не хоче витрачати на орендоване житло і ми вперше посварилися.

Чоловік сказав, що мені потрібно знайти спільну мову зі своїми батьками і не звертати уваги на їхні зауваження. Добре йому говорити, це ж не він цілий день сидить з дитиною вдома і слухає все це. Я вже не витримую, я переконана, що нам краще жити окремо.

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page