Мені 65 років, у мене є троє дітей, а я відчуваю себе нікому з них не потрібною.
Гірко усвідомлювати на старості років, що тобі не пощастило з дітьми. Мені немає місця у власному домі.
Я рано залишилася вдовою з двома дітьми – сином Сергієм та донькою Мариною.
Чоловікові було всього 36 років, діти ще ходили в школу.
Через 5 років вийшла заміж знову, народився спільний син – Іван.
Прожили з другим чоловіком ми аж 11 років, але розлучилися, син залишився з батьком, не захотів жити зі мною.
Через три роки вони емігрували за кордон. Син там живе і досі.
Я з розумінням поставилася до вибору сина – що я йому могла дати? А з батьком у нього були набагато більші перспективи.
Мої старші діти виросли, створили власні сім’ї.
У Сергія життя не склалося, він розлучився, бо почав вживати оковиту, як і його батько.
Дружина вигнала його і він переїхав до мене. Життя після цього стало нестерпним.
Кожен день посиденьки, приводив друзів, з роботи звільнився.
Через такий спосіб життя так само, як і його батька, сина не стало в 36 років.
Марина вийшла заміж і привела зятя додому. Живуть вони теж погано.
Донька постійно звинувачує мене у тому, що це через мене. Що якби ми жили всі окремо, і я не вешталася у них під ногами, то все було б у них добре.
Я навіть не підозрювала, що мене чекає, хоча знала, що буде нелегко ужитися разом з зятем і донькою.
Дочка робить все по-своєму, я вже давно не господиня в своєму будинку. Я на пенсії, але ще працюю.
Молодший син Іван живе і працює в Німеччині неодружений. Раз на рік приїжджає в гості.
Коли поскаржилася йому на таке ставлення сестри, він сказав, що це не його справа: «Розбирайтеся самі, я не хочу в це влазити».
А я так розраховувала на його допомогу! Він може собі дозволити купити мені маленьку квартиру, щоб я жила окремо, але я про це його не прошу, просто думала, що він хоча б поговорить з донькою.
Тиждень тому дочка заявила, що я повинна оплачувати кредит, вони з зятем купили собі машину.
Я відмовилася, вона доросла людина, чому я повинна її утримувати? Як жити далі, я не знаю?
За що мені така старість? Я ж народила і виховала трьох дітей, а в підсумку – я нікому не потрібна.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
