Я вважаю, що в сімейному житті моєму синочку зовсім не пощастило з дружиною. Замість того, щоб бути гарною господинею моя невістка проводить цілі дні на роботі, на жаль. Гаразд би їм грошей не вистачало на життя, так невістка отримує копійки і ще часто затримується, аргументуючи це великою завантаженістю на робочому місці. А мій бідолашний син мусить сам собі готувати вечерю. Навіщо взагалі потрібна така дружина, якщо в домі ні затишку, ні порядку, ні їжі нормальної?
Я відразу не злюбила свою невістку, коли тільки мій син вперше познайомив нас. Вона навіть в вечір знайомства не могла відійти від телефону і вічно з кимось розмовляла по роботі. Я була здивована такому ставленню, хіба може так себе вести доросла та вихована людина, коли вперше познайомилася зі своєю майбутньою свекрухою. Як на мене, це цілковита неповага до мене і свого чоловіка. Всі ці роки я вважала, що мій хлопчик міг вибрати собі партію і краще цієї. Через деякий час він одружився на цій дівчині, і вони переїхали жити до неї на квартиру.
Я не один раз приходила до них у гості провідати сина і дізнатися, як йому живеться зі своєю дружиною. Але те, що я бачила кожен раз, мене вражало. Скрізь по квартирі були розкидані брудні речі, єдиний вазон, який стояв на підвіконні в залі і той зів’яв. Заглянувши в холодильник, мені здалося, що в цій квартирі живе холостяк: нічого крім сосисок, яєць і ковбасної нарізки я там не побачила. Мій син схуд за останні пів року шлюбу. У нього дуже відповідальна робота з документами, яка вимагає хорошого харчування і доброго сну. Він має бути відпочивший і зосереджений. А він усього цього не отримує.
А останнім часом мій син дуже втомлюється на своїй роботі, а коли приходить додому, замість смачної гарячої вечері його зустрічає порожня квартира, брудний посуд та пустий холодильник. Його дружина часто може затриматися на роботі. У своє виправдання невістка каже, що по-іншому вона не може, так як втратить свою роботу. Але б я особисто зрозуміла б все, якби дружина сина добре заробляла на своїй роботі. А так за її посаду заступника відділу кадрів на місцевому заводі платять звичайнісінькі копійки, яких навіть їй одній не вистачило б на життя.
А мій син в той час заробляє добрі гроші і цілком може забезпечити свою сім’ю. Він навіть допомагає мені фінансами, так як вже більше п’яти років я сиджу на пенсії, і грошей не завжди вистачає навіть на елементарні речі, хоча вже навчилася економити на всьому. А його дружина замість того, щоб облаштовувати вдома затишок та комфорт, піклуватися про свого чоловіка та смачно його годувати, займається не зрозуміло чим. І, до речі, це я ще не кажу за дітей, яких у них немає.
Мені вже за 60, я дуже мрію про онуків, дуже хочу встигнути ще поняньчитися з ними. Але з постійною зайнятістю роботою своєї невістки, виходить, що я зможу взагалі їх не побачити. Їй ні до чого діла взагалі не має, наче начальниця велика вона.
Мій син жодного разу не поскаржився мені на свою дружину, хоча йому доводиться нелегко, адже я сама бачу, бо знаю, як вони живуть. Після важкого робочого дня він приходить додому і стає ще за плиту готувати собі і дружині вечерю. Це ж не його обов’язки, а моєї невістки. Чому він дозволяє їй так з собою поводитися?
Моя материнська душа не на місці, коли я бачу, що добротою мого сина користуються без віддачі. Навіщо йому взагалі потрібна така дружина, яка нічого толком не робить для сім’ї? Вже давно майже усіма домашніми справами займається мій син, а невістка тільки приходить додому переночувати. Складається таке враження, що дітей в її планах взагалі немає. Як мені допомогти своїй дитині? Я не хочу вмішуватися в їхню сім’ю, але не хочу, щоб мій син так жив все життя. Кожна мама мене зрозуміє, сумно навіть ходити до сина.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
