fbpx

Мій син вже 5 років одружений, живе в однокімнатній квартирі невістки. За ці роки я жодного разу у них не була, як тільки не напрошувалася, вони мене до себе не кличуть. Хоча на свята приходять постійно до мене з тортом і квітами. Останнього разу я гуляла з онучкою та невісткою на вулиці, дитя заснуло і невістка пішла додому. Коли онучка прокинулася, я подзвонила невістці, вона забрала дитину і побігла додому. Я допомогла їй піднести коляску до дверей, а Людмила сухо мовила: – Йдіть додому, завтра прийдете. І закрила двері перед моїм носом

– Мій син ось вже 5 років, як одружений, і за весь цей час я жодного разу в його будинку далі порога була! – розповідає 60-річна Валентина Михайлівна. – Ось так якось вийшло. Невістка, Людмила, не любить гостей в себе вдома. Негостинна вона у нас зовсім.

Син Валентини Михайлівни живе з дружиною в квартирі, яка дісталася Людмилі у спадок. Квартира невелика, однокімнатна, зате свій власний дах над головою. І розташована вона – так вже вийшло – на сусідній вулиці, в п’яти хвилинах ходьби від будинку Валентини Михайлівни.

– Поки дітей у молодих не було, ніби як мені і робити було у них нічого. І син, і невістка цілі дні проводили на роботі, у вихідні у них були свої плани – мені особливо і в голову не приходило до них напрошуватися. На свята вони заїжджали самі до мене завжди – привітати, з тортом, з букетом квітів, а в звичайні дні ми просто зідзвонювалися зі своїм сином. Всіх все влаштовувало повністю.

А недавно невістка Валентини Михайлівни народила доньку. Цих дев’ять місяців для Людмили виявилися дуже непростими, Людмила другу їх половину практично безвилазно перебувала в стаціонарі, і Валентина Михайлівна два рази в день возила їй в палату судочки зі свіжою і ще теплою домашньою їжею, купувала ліки, виконувала всякі дрібні доручення, робила все, що просила її невістка.

Народження внучки бабуся чекала з нетерпінням, планувала допомагати з малятком, адже батьки Людмили обоє працюють і живуть досить далеко від молодих.

Правда, Людмила ще до народження дитятки багато разів говорила свекрусі, що ніякої допомоги з дитиною їй не потрібно, але Валентина Михайлівна тільки посміхалася. Чомусь їй здавалося, що реальність з новонародженою дитиною внесе корективи в плани невістки, адже матусі, які ще не мають дітей, навіть не уявляють, які турботи чекають на них з появою дитини на світ.

– Мені свого часу з моїм малесеньким синочком дуууже моя мама допомагала, якби не вона, я б просто не справилася б сама в перші три місяці! – ділиться Валентина Михайлівна. – У будь-якому випадку, робота по дому є завжди. Попрати, попрасувати, приготувати. Зайві руки дуже потрібні, особливо у ці дні, допомога в цей час – безцінна.

На виписку з Валентина Михайлівна прибігла в піднесеному настрої і з величезним пакетом дорогих подарунків. Яке ж було здивування, коли подарунки діти взяли, щедро подякували матері, підвезли на лімузині з кульками майже до самого будинку – дуже добре, що було по дорозі – і демонстративно стали прощатися з нею.

– Навіть зайти, випити чаю, на внучку подивитися як слід не запропонували мені жодного разу, хоча я натякала, що хочу зараз побути трішки з ними! – зітхає Валентина Михайлівна.

Невістка повідомила відразу, що взагалі в перший місяць гостей в будинку не чекає – їм з малятком треба адаптуватися, налагодити режим, у всьому розібратися. Зараз дитині вже більше пів року, і Валентина Михайлівна як тільки не напрошується в гості до сина з Людмилою – безрезультатно зовсім.

– Зустрічаємося з Людмилою лише на вулиці, коли вони гуляють. Останнім часом вона мені навіть стала довіряти гуляти з онукою, сама йде додому. Я ходжу з коляскою біля будинку, як тільки внучка прокидається – відразу ж телефоную своїй невістці, вона швиденько виходить, забирає свою дитину і йде додому. Я допомагаю їй піднести колясочку до дверей, але мене вона не пускає, просто закриває двері перед носом.

– Як це – закриває двері?

– Так, дуже просто. Каже, спасибі, мовляв, Валентино Михайлівно, погуляли, зараз я буду годувати дитину, вибачте, йдіть додому. Ідіть додому, а приходьте завтра, якщо зможете. Я вже намагаюся не ображатися, що це дасть вже?

Як вважаєте, невже невістка жінки має рацію, адже вона у себе вдома? Зрештою, квартира належить їй, зустрічати-проводжати-накривати на стіл вона не зобов’язана, побачилися та й добре, розійшлися по домах? А свекрусі нічого ображатися, квартира маленька у дітей, місця всім не вистачає?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – odindoma.sumy.

You cannot copy content of this page