Два роки тому мій син поїхав закордон, а в мене в квартирі залишилася невістка з двома дітьми. Якби я знала, що все так складеться, то ніколи б не погодилася приймати їх у себе.
Мені 44 роки, у мене є 25-річний син, і 15-річна донька. Моє життя легким не назвеш, все так закрутилося, що навіть повірити важко, що все це зі мною відбувається, просто не знаю, що робити.
Невістка моя – сирота, виховувалась в дитячому будинку. Коли син надумав одружитися, йому було лише 20 років. Привів додому цю Лілю, якій ледве 18 виповнилося.
Я не стала говорити, що проти їхнього шлюбу, хоча насправді вважала, що сину рано ще одружуватися. Просто я теж росла без батьків, мене виховала бабуся. Дівчину я пошкодувала, розуміла, що їй нікуди йти. А якщо син з нею одружиться, то у неї буде і дім, і родина.
Живемо ми всі в двокімнатній бабусиній квартирі: я, моя дочка, син з невісткою і двоє їхніх дітей. Ліля народила практично двох дітей один за одним. Це добре, але місця нам всім мало.
Проте це не найбільша проблема. Невістка мені відразу не подобалася, дивна вона, ніколи не йшла на контакт зі мною, хоча і жила в моїй квартирі.
А через два роки як вони одружилися, я дізналася, що у невістки величезні кредити. Син теж про це нічого не знав. Ліля зайшла в такі борги, що з своєї зарплати ми їх погасити не могли.
Син старався, бігав, на кількох роботах працював, а коли зрозумів, що цього мало, зібрався і поїхав на заробітки в Іспанію. Він і досі там працює, борги потрохи віддає, і на житло собі заробляє.
Тим часом моя невістка знайшла собі заняття – вона взялася виносити з дому речі і здавати їх в ломбард. Почалося все з дрібних речей. Спочатку я не могла знайти свої золоті сережки, думала, що я їх десь загубила.
Потім не знайшла праску, потім телевізор. Вона може взяти будь-яку річ, без розбору. Йде кудись на цілий день, а дітей мені лишає.
Внукам 4 і 3 роки, це малі діти, за ними дивитися весь час потрібно. А у мене робота і лежача бабуся. Просто не знаю, що робити.
Я не раз пробувала поговорити з невісткою, питала, чому вона так поступає, чого їй не вистачає. Вона мовчить, а потім робить те саме.
Син мене просить потерпіти, обіцяє, що як лише заробить на квартиру, відразу забере своє сімейство. Але коли це буде! Ситуація просто тупикова, як тут правильно вчинити, я не уявляю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую