fbpx

Мій син перестав зі мною спілкуватися, коли почув, що я всю спадщину на його сестру переписала, і йому нічого не дістанеться. Знаю, що виглядає так, що я вчинила несправедливо по відношенню до сина, але не все так однозначно

Мій син перестав зі мною спілкуватися, коли почув, що я всю спадщину на його сестру переписала, і йому нічого не дістанеться. Знаю, що виглядає так, що я вчинила несправедливо по відношенню до сина, але не все так однозначно.

Мені 60 років, і щойно я відсвяткувала свій ювілей, я вийшла на пенсію. Маю двох дорослих самостійних дітей – сина і доньку. Старшому синові Олегу 35 років, а дочці Марині нещодавно виповнилося 30. Дітей я ростила практично сама, бо мій чоловік пішов від нас, коли діти ще вчилися в школі.

Щоб забезпечити їх усім необхідним, я працювала на двох роботах, бо від колишнього чоловіка отримувала на дітей мінімальні аліменти. Так що, за своє життя я напрацювалася чимало, що відобразилося на моєму здоров’ї, яке останнім часом почало мене підводити.

Я хотіла і далі продовжувати працювати, але донька вмовила мене йти з роботи. Каже, що я заслужила вже на відпочинок. Я подумала, і погодилася, бо я і справді все життя працювала за двох.

Проте, з виходом на пенсію постало інше питання – звідки брати гроші на життя, адже пенсія невелика, її навіть на оплату комуналки не завжди вистачає. Але і тут донька прийшла мені на допомогу. Вона знайшла мені підробіток. Я вмію майстерно робити машинну вишивку, і донька знайшла людину, якій потрібна була така майстриня.

У мене вдома навіть була відповідна швейна машинка. Все ніколи було зайнятися нею. Зараз настав момент. Дочка скачала з інтернету різні відео, тепер багато чого шию. Гроші заробляю непогані, не менші, ніж коли я на роботу ходила, так що я задоволена.

З донькою у мене склалися дуже гарні стосунки. Марина щодня мені телефонує, цікавиться моїми справами. Допомогу пропонує, навіть фінансову. Але я відмовлялася завжди. У мене тепер є підробіток, пенсія, так що я якось проживу. А дітям потрібніше. Дочка досі живе на орендованій квартирі, але складає гроші на свою.

Із сином ситуація абсолютно протилежна. Він навіть не знав, що я вийшла на пенсію. Якось зателефонував, йому щось від мене треба було, і поцікавився, чи я вдома, чи на роботі. Я йому відповіла, що я вже не працюю, і він був дуже здивований, хоча я розповідала йому про це. Ось тільки він наче й слухає, але не чує. Просто йому насправді не цікаво, як у мене справи. Телефонує мені лише тоді, коли йому щось треба.

Так, я розумію, йому ніколи. У нього робота важка, сім’я. Ще й дитина від першого шлюбу. Окрім цього нова сім’я, там теж дитина. Живуть вони в квартирі, яку взяли під виплату. Куди йому ще мої проблеми матері? Про що зі мною говорити?

Тож, коли я це усвідомила, що сину не до мене, і що покластися я можу лише на доньку, я і переписала все майно на Валентину, в надії, що саме вона і догляне мене в старості. Вона і зараз мені дуже допомагає. Завжди вислухає, до лікарів зводить. Допомагає рахунки сплачувати. Її підтримка для мене дуже відчутна. Марина завжди переживає, що я і як.

А синові і невістці не до мене байдуже. Але коли син дізнався, що я його позбавила спадщини, він заніс мене в чорний список, заблокував, що я навіть зателефонувати йому не можу.

Мені прикро, бо я ж нічого поганого йому не зробила, я просто вирішила, що хочу старість провести біля доньки, і вже наперед я їй заплатила за це. То що я зробила не так?

Немає спадщини, немає й матері. Справедливий вчинок, як гадаєте?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page