Мої батьки розлучилися, коли мені було 10 років. Я залишилася з мамою, батько платив аліменти, але особливої участі в моєму житті не приймав.
Я виросла, вийшла заміж, поїхала вчитися в обласний центр, там і залишилася. У мене є чоловік і двоє дітей.
З батьком своїм я спілкуюся, але не часто. Він і далі живе в нашому містечку, там залишилося ще кілька наших родичів.
На жаль, мами моєї не стало ще 7 років тому, тому батько залишився єдиною мені рідною людиною.
В квітні у батька був день народження.
Я вирішила поїхати провідати його і привітати, останнім часом ми зустрічаємося дуже рідко.
У тата за столом зібралася вся його рідня і тут перед усіма тато виголошує, що склав заповіт і свою квартиру він заповідає своїй сестрі, тобто моїй тітці.
Сказати, що я була щиро здивована – це нічого не сказати.
Я ж сподівалася, що батькова трикімнатна квартира дістанеться мені, так як я його єдина донька.
Додому я повернулася дуже ображеною на свого батька.
Не можу пробачити його, мало того, що він ніколи не вкладався в моє майбутнє, так тепер ще й спадщини він мене позбавив.
Я б могла колись продати цю квартиру і купити собі більше житло.
Так само, я б могла повернутися в рідне містечко і мати власне житло, ніхто ж не знає, як життя поверне.
Але тато залишив мене без спадщини. Не розумію, за що він так зі мною поступив, адже я його єдина дитина.
У тітки, якій в майбутньому дістанеться наша нерухомість, є троє дітей.
Наймолодшому з них 12 років. Зараз вони вчотирьох живуть в квартирі її колишнього чоловіка, на яку у них немає ніяких прав.
Тітка ще досить молода жінка, і могла б самостійно заробити собі на житло або вийти заміж за чоловіка з квартирою, але батько вирішив, що буде краще якщо він віддасть їй свою квартиру.
Батько мені пояснив, що я далеко, а тітка і її діти – поряд, і в разі чого вони його доглянуть.
Я вважаю, що батько мене зрадив. Знаю, що не можна так говорити, але краще б у мене взагалі не було батька, ніж мати такого…
Після його вчинку, нехай його сестра сама з ним живе, готує і прибирає для нього. Я не хочу більше нічого про нього чути, і в чому-небудь йому допомагати.
От чесно, ніколи б не сподівалася, що рідний батько таке зробить.
За що він так зі мною?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.